На засіданні, яке провів перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко, розглянуто два питання. Одне з них – про занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пам’ятки архітектури та історії "Земляні укріплення фортеці Святої Єлисавети" у місті Кропивницькому та доповнення нових визначених видів даної пам’ятки за категорією національного значення в редакції "пам’ятка архітектури, містобудування, історії, археології, науки і техніки національного значення".

З цього питання основну інформацію, з аргументами, чому дана пам’ятка архітектури має бути занесена до Державного реєстру, надала начальник відділу з охорони культурної спадщини управління містобудування та архітектури міської ради Кропивницького, голова обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Надія Лісняк. Її доповнили доцент кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи ЦНТУ, кандидат історичних наук Микола Тупчієнко та голова ради історико-культурологічного товариства "Ойкумена" Костянтин Шляховий.

Друге питання, яке розглянула Консультативна рада, запропоноване Олександрійською міською радою. На її замовлення підприємством "Інститут культурної спадщини" Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України розроблено науково-проектну документацію "Історико-архітектурний опорний план м. Олександрії Кіровоградської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів". Презентувала результати виконаної роботи науковий керівник науково-проектної документації, заступник генерального директора підприємства "Інститут культурної спадщини", кандидат історичних наук Людмила Томілович.

В процесі розгляду обох питань виникали певні дискусії, які стосувались не лише історико-краєзнавчих аспектів.

Сергій Коваленко, підсумовуючи, зокрема, обговорення щодо фортеці Святої Єлисавети, наголосив, що по цьому об’єкту нарешті виготовлено облікову документацію, якої не було ні за радянських часів (фортеця є пам’яткою архітектури національного значення ще з 1979 року), ні за період незалежності України.

– Тому ми рухаємось послідовно далі, – зазначив він. – Передаємо виготовлену документацію до Міністерства культури України для того, щоб після прийнятого ним рішення можна було надалі вчиняти відповідні дії щодо цього об’єкту і в частині його розвитку, і в частині збереження, і в частині тих ініціатив, які виникають стосовно цієї пам’ятки.

При розгляді другого питання було зазначено, що місто Олександрія занесене до Списку історичних населених місць України, має на своїй території 253 об’єкти культурної спадщини, що перебувають на державному обліку. Дослідження, замовлене міською владою, проведене з метою забезпечення збереження пам’яток та об’єктів культурної спадщини.

Члени Консультативної ради, незважаючи на окремі дискусійні моменти, загалом схвально оцінили підготовлену науково-проектну документацію історико-архітектурного опорного плану Олександрії з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів.