Новини

27.07.2018

В Україні побільшало охочих вступити до НАТО – опитування

Частка українців, які підтримують вступ України до НАТО, за два місяці зросла на 2 процентних пункти - з 43 до 45%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного 6-14 липня соціологічною групою "Рейтинг".

На питання "За що б ви проголосували, якби референдум щодо вступу України в НАТО проводився сьогодні" 45% респондентів відповіли, що підтримали б вступ. У другій половині березня на це ж питання "Рейтингу" за Україну в Альянсі виступили 43% українців.

Водночас третина опитаних виступила проти приєднання до Альянсу (минулого разу так само), кожен десятий взагалі не захотів брати участь в такому голосуванні, стільки ж не визначилися зі своїм ставленням.

При цьому на заході і в центрі країни виступають швидше за вступ України до НАТО, на півдні і сході – швидше проти.

В конце напиши Джерело: https://www.pravda.com.ua/news/2018/07/27/7187545/

13.07.2018

Нікому не вдасться заблокувати вступ України до НАТО – Президент про підсумки Брюссельського Саміту Альянсу

Президент Петро Порошенко відзначає успішність проведення Саміту НАТО у Брюсселі. «Які мої особисті враження від сьогоднішнього засідання? Всі хто виступали, а виступали лідери 19 країн-членів, голови держав та урядів, і всі без виключення говорили про те, що підтримка України мала полягати в тому, щоб прискорювати перспективу членства для України. Це була абсолютно конкретна розмова. Абсолютно тверді позиції і побажання, які були висловлені», - підкреслив він.

«Вважаю, що це якраз і демонструє ставлення до України і політику того, що двері відкриті. У вчорашній декларації Саміту ще раз було наголошено на політиці «відкритих дверей», підтверджено рішення Бухарестського саміту і чітко наголошено про те, що ніхто не може заблокувати цей процес», - зазначив Петро Порошенко.

Глава держави особливо підкреслив, що підсумки його візиту до Брюсселю і, в тому числі нинішнього  саміту підтверджують – двері НАТО для України відкриті. «Що нам треба робити? Не постійно стукатися – давайте ми той формат, чи той формат (співпраці - ред.). Друзі, нам треба змінювати країну. Нам треба зробити реформи, нам треба робити взаємосумісність, нам треба робити переведення під стандарти НАТО сектору оборони та безпеки. І я вважаю, що ми просунулися достатньо ефективно і достатньо далеко», - сказав Петро Порошенко.

«Я не буду називати жодної дати, але хочу наголосити, що нікому, в тому числі і РФ, і про це сьогодні окремо було наголошено у виступах всіх без виключення керівників країн та урядів, які брали участь в обговоренні, нікому не вдасться заблокувати вступ України до НАТО. Це суверенне право українського народу і я, як Президент, це суверенне право буду захищати», - заявив Глава держави.

Петро Порошенко також підкреслив: «Ключова позиція, яка стоїть перед Україною – це членство в НАТО. Я твердо стою на цих позиціях. Я щасливий тому, що більшість українців поділяє цю позицію».

За його словами, Україна ще має робити свою «домашню» роботу, але  всі учасники Саміту  підтвердили, що ми маємо перспективу членства. «Я вважаю, що ми на сьогоднішній день дуже далеко просунулись. Не помічати цього не можливо. Не помічати змін у Збройних Силах – не можливо. Не помічати змін в озброєнні – не можливо. Не помічати змін у секторі оборони і безпеки – не можливо. Не помічати позицій щодо зовнішньополітичної принципової позиції країни – також не можливо», - додав він.

Президент також зазначив, що для наших партнерів з НАТО було важливим прийняття Закону про національну безпеку. «І також було чітко наголошено, що ми дуже ефективно співпрацюємо і Закон відкриває зараз нові  величезні можливості щодо реформування сектору безпеки і оборони, в тому числі щодо парламентського контролю. В тому числі, і щодо прозорості фінансування, і щодо громадського контролю. І практично в кожному виступі підтримувались реальні досягнення, які українська влада продемонструвала за останній час», - наголосив Петро Порошенко.

Він також нагадав про проведений Саміт Україна – Європейський Союз та додав, що обидва заходи такого рівня свідчать про дуже високу підтримку України. «Ми маємо єдність Європейського Союзу. Ми маємо єдність країн-членів НАТО. І на  сьогоднішній день немає жодної втоми, яку так хотіли побачити росіяни і п’ята колона всередині країни», - додав Президент.

Глава держави висловив задоволення підсумками Саміту.

18.06.2018

Новий Закон про національну безпеку буде планом нашої співпраці з країнами НАТО – Президент

Президент Петро Порошенко не виключає, що наступного тижня у Верховній Раді буде проголосований не лише Закон про започаткування антикорупційного суду, але й Закон про національну безпеку. Про це Глава держави сказав в інтерв’ю українським телеканалам.

«І Законом про національну безпеку ми продовжимо реформування сектору оборони і безпеки. В якій частині? Ми зробимо його більш прозорим, починаючи від фінансування і закінчуючи громадським контролем. Там буде низка дуже важливих вимог», - підкреслив Глава держави.

Президент висловив сподівання, що Верховна Рада зможе винести документ на друге читання.

Глава держави підкреслив, що Закон про національну безпеку буде планом співпраці України з країнами НАТО.

09.06.2018

У рамках Трастового Фонду НАТО у Болгарію на реабілітацію відправляється група з 10 травмованих учасників бойових дій на сході України

9 червня у рамках Трастового Фонду НАТО з медичної реабілітації у Болгарію на двотижневу реабілітацію відправляється група з 10 травмованих учасників бойових дій на сході України.

Ця ініціатива реалізується на основі угоди між Міністерством оборони Республіки Болгарія та Міністерством соціальної політики України в межах проекту Трастового фонду НАТО у сфері медичної реабілітації в Україні, яка була підписана в жовтні 2017 року, та завдяки плідній співпраці між Болгарською стороною та залученими до реалізації проекту українськими Міністерствами та відомствами і Агенції НАТО з підтримки та постачання. Першу групу супроводжує керівник проекту Трастового Фонду НАТО з медичної реабілітації в Україні Наталія Мельниченко та Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників антитерористичної операції Вадим Свириденко, які одержали поранення, контузію, каліцтво або інші захворювання під час участі в антитерористичній операції, з метою перейняття досвіду приймаючої країни.

Довідково

Болгарія є провідною країною в межах проекту Трастового фонду НАТО у сфері медичної реабілітації в Україні та планує прийняти близько 300 травмованих учасників бойових дій на сході України на реабілітацію протягом двох років. Кожного 9 числа місяця нова група направлятиметься до військово-медичної лікарні «Калероя» - м. Хісар.

08.06.2018

Зустріч Міністра оборони України С.Полторака з Генеральним секретарем НАТО Є.Столтенбергом

Міністр оборони України Степан Полторак поінформував Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга про особливості воєнно-політичної обстановки в Україні та відбиття російської агресії на сході країни, а також розповів про перебіг реформ, які відбуваються в українському оборонному відомстві.

Міністр оборони України підкреслив конструктивну роботу радників від країн Альянсу, які наразі працюють в оборонному відомстві та висловив слова вдячності за Комплексний пакет допомоги, який надають країни НАТО.

"Ми не стоїмо на місці та реагуємо на виклики сьогодення. Ми усвідомлюємо, що майбутнє української держави нерозривно пов’язано із членством у системі колективної безпеки і оборони Альянсу. Попри складну ситуацію на сході України, наш внесок в операції Альянсу буде збережено та нарощено. Ми також готові продовжити залучення українських підрозділів до спільних військових навчань та заходів бойової підготовки. Наші військовослужбовці готові до обміну досвідом протидії гібридній агресії. Я впевнений, що наш військовий потенціал допоможе зробити держави-члени НАТО сильнішими, а підтримка Альянсу сприятиме руху України до євроатлантичних стандартів", — наголосив Степан Полторак.

24.05.2018

В Одесі відбулося 26-те засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва

  23 травня в Одесі, в рамках поглиблення практичного партнерства України з НАТО в оборонно-технічній сфері, відбулося чергове 26-те засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва.

Під час засідання сторони підбили підсумки оборонно-технічного співробітництва та узгодили пріоритетні кроки поглиблення взаємодії з метою досягнення технічної сумісності ЗС України на короткострокову перспективу.

Помічник секретаря НАТО з оборонних інвестицій Каміль Гранд підкреслив ефективне виконання заходів оборонно-технічного співробітництва в рамках Комплексного пакета допомоги та надав схвальну оцінку проведення реформ в галузі впровадження технічних стандартів у сфері оборони, реалізацію Трастових фондів НАТО.

Сторони погодились щодо ефективності використання Дорожньої карти Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва як робочого документа, що координує питання досягнення технічної сумісності в оборонній сфері.  З метою оптимізації подальшої роботи сторони узгодили та схвалили оновлену Дорожню карту Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва.

На завершення зустрічі заступника помічника Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій Ернеста Герольда, який протягом майже 10 років сприяв реалізації проектів оборонно-технічного співробітництва, започаткування нових Трастових фондів Альянсом на підтримку обороноздатності України було нагороджено відзнакою Міністерства оборони України – медаллю “За розвиток військового співробітництва”.

21.05.2018

Розробка Північноатлантичним Альянсом спільно з українськими вченими проекту системи виявлення вибухівки у транспортних мережах

За допомогою Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» НАТО розпочала новий проект з розробки і випробування системи детекторів вибухівки і вибухових речовин в умовах громадського транспорту (насамперед, метрополітенів).

Цей проект об’єднав зусилля вчених з України (Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України), Франції (ONERA, the Office National d'Etudes et de Recherches Aerospatiales) та Південної Кореї (the Seoul National University) з метою створення та розвитку системи надвисокочастотного випромінювання. Ця система зможе розпізнати вибухівку та приховану зброю у режимі реального часу та допоможе забезпечити безпеку транспортної інфраструктури, насамперед аеропортів, метро та залізничних станцій. 

Зазначений проект під назвою «Завіса надвисокочастотного випромінювання» фінансується спільно НАТО і Генеральним секретаріатом з питань оборони Франції (SGDSN). Система буде готова для випробовування на місцевості у 2020 році.

Ініціатива базується на попередніх зусиллях НАТО щодо виявлення вибухонебезпечних пристроїв та становить частину внеску НАТО у міжнародну боротьбу з тероризмом.

11.05.2018

За підтримки Трастового фонду НАТО у «Тисовці» пройшла реабілітацію група військовослужбовців ЗС України

Міністерство оборони України за фінансової підтримки Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації організувало та провело на базі навчально-спортивної бази зимових видів спорту Міністерства оборони України «Тисовець» табір психологічної та фізкультурно-спортивної реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України разом з членами їх сімей з 30 квітня по 4 травня 2018 року.

Наступний спільний табір для 30 учасників тривалістю 15 днів заплановано на 16-30 травня 2018 року.

Нагадаємо, що відкриття Реабілітаційного центру для військовослужбовців на навчально-спортивній базі зимових видів спорту Міністерства оборони України «Тисовець», що на Львівщині, відбулося наприкінці минулого року за дорученням Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Відновлення інфраструктури та будівництво відбувалося під особистим контролем Міністра оборони України генерала армії України Степана Полторака.

Тепер цей об’єкт Міністерства оборони України не лише центр зимових видів спорту міжнародного значення, а й відділ психологічної та фізкультурно-спортивної реабілітації для учасників АТО та їх родин.

19.04.2018

Україна має намір приєднатися до Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки

Україна має намір до кінця року приєднатися до Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки. Про це, перебуваючи з робочим візитом у Литві, заявила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час відвідування цього Центру.

Директор Центру Гінтарас Багдонас запевнив у готовності до розширення співпраці Центру НАТО з Україною за різними перспективними напрямами, зокрема, стосовно проведення конференцій, навчань у контексті оборонних аспектів у сфері енергетичної безпеки, а також розроблення та видання спільних аналітичних публікацій.

Крім того, за словами Гінтараса Багдонаса, Центр готовий прийняти українського експерта для обміну досвідом у галузі енергетичної безпеки та участі у спільних проектах.

«Радий буду привітати український прапор біля Центру НАТО», – зазначив Гінтарас Багдонас.

Сторони також обговорили потребу в проведенні спільних навчань, спрямованих на розбудову основних елементів системи стійкості, з урахуванням результатів успішно проведених командно-штабних навчань з питань захисту критичної електроенергетичної інфраструктури, які відбулися торік в Україні за підтримки Центру НАТО.

06.04.2018

Всі навчальні програми підготовки бойових медиків стандартизовані відповідно до принципів, які використовуються в державах-членах НАТО

«Для подальшого розвитку спроможностей медичної служби у 2017 році відкрито 205 навчальний Центр тактичної медицини, а в 2018 році він вийшов з експериментальної фази». На цьому сьогодні, 6 квітня, наголосила координатор планування та реформи медичного напрямку (Проектний офіс реформ Міністерства оборони України) Мар’яна Безугла під час брифінгу у Прес-центрі Міністерства оборони України.

«У 2017 році відкритий навчальний центр, який перейшов з експериментальної фази, вже відбувся випуск 30 бойових медиків. Зараз навчання проходить 60 чоловік. Всі навчальні програми стандартизуються відповідно до тих принципів, які використовуються для підготовки бойових медиків в державах-членах НАТО, – відмітив начальник Головного військово-медичного управління полковник медичної служби Ігор Хоменко. – Планується також відкриття інших навчальних центрів. Багато наших фахівців пройшло навчання закордоном. Один такий сертифікований центр існує на базі військово-медичного клінічного центру Західного регіону, який тільки починає функціонувати».

За словами полковника Хоменка, в перспективі – створення таких центрів в кожному регіоні.

«Спроможність 205 Центру сягає 200 спеціалістів за ротацію, яка триває до 16 тижнів, до трьох ротацій на рік, тобто коли він вийде на повну спроможність, то це буде до 600 чоловік на рік», – зазначила Мар’яна Безугла.

03.04.2018

У Харківському національному університеті Повітряних Сил готуватимуть льотчиків за стандартами НАТО

У Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба завершила роботу делегація офіцерів та курсантів академії Військово-Повітряних Сил США з міста Колорадо Спрінгс. Делегацію академії ВПС США супроводжували представники апарату аташе з питань оборони при Посольстві США в Україні.

На початку візиту члени делегації зустрілися із керівництвом університету та ознайомилися з історією та сучасним станом університету. Зокрема, гостей ознайомили із системою підготовки офіцерських кадрів, навчально-матеріальною базою та організацією освітнього процесу у військовому виші.

Протягом декількох днів закордонні гості знайомилися з методиками тренажерного навчання, брали безпосередню участь у заняттях з фізичної та вогневої підготовки. Також авіаційні фахівці презентували систему підготовки курсантів-пілотів в університеті та льотчиків-інструкторів навчальної авіаційної бригади. Американські курсанти мали можливість побачити не тільки навчальний процес, а й організацію дозвілля й повсякденного життя майбутніх льотчиків.

Під час робочої зустрічі аташе Військово-Повітряних Сил при Посольстві США в Україні з керівництвом університету обговорили питання організації навчання та робочий проект Програми обміну військовослужбовцями українського та американського навчальних закладів (Military Personnel Exchange Program). Також для гостей з США були організовані екскурсії по пам’ятним місцям Харкова та до музеїв університету.

За словами керівництва університету, основна мета заходу – поглиблення відносин між нашими Повітряними Силами і допомога університету готувати військових фахівців за стандартами НАТО – досягнута.

Представники американської військової академії, підбиваючи підсумки зустрічі, зазначили, що у місті Харкові вони вперше і з нетерпінням чекали на можливість відвідати такий відомий навчальний заклад. Побачене та спілкування з викладачами та курсантами переконало, що в університеті підготовка військових льотчиків проходить на високому професійному рівні.

Також учасниками заходу з обох сторін було висловлено глибоку впевненість у необхідності подальшої співпраці між університетом та академією ВПС США.

29.03.2018

Глава держави затвердив Річну національну програму співробітництва України з НАТО

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2018 рік».

Річна національна програма (РНП-2018) має забезпечити виконання пріоритетних завдань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, а також відповідних рішень, прийнятих під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні Глав держав та Урядів 9 липня 2016 року у Варшаві (Республіка Польща), інших важливих домовленостей зі стороною НАТО.

РНП-2018 є системним стратегічним документом, що визначає пріоритетні завдання на 2018 рік та середньострокові цілі, які планується досягти до 2020 року. Також документ визначає відповідні практичні заходи в рамках реалізації політики євроатлантичної інтеграції України, реформування сектору безпеки і оборони країни відповідно до стандартів і рекомендацій Альянсу.

Програма спрямована на залучення і використання потенціалу та практичної і консультативно-дорадчої допомоги НАТО та держав - членів Альянсу з метою підвищення обороноздатності України в умовах збройної агресії Російської Федерації, а також запровадження цілеспрямованих та планомірних заходів із підготовки держави до набуття членства в НАТО.

28.03.2018

Глава держави затвердив Річну національну програму співробітництва України з НАТО

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2018 рік».

Річна національна програма (РНП-2018) має забезпечити виконання пріоритетних завдань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, а також відповідних рішень, прийнятих під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні Глав держав та Урядів 9 липня 2016 року у Варшаві (Республіка Польща), інших важливих домовленостей зі стороною НАТО.

РНП-2018 є системним стратегічним документом, що визначає пріоритетні завдання на 2018 рік та середньострокові цілі, які планується досягти до 2020 року. Також документ визначає відповідні практичні заходи в рамках реалізації політики євроатлантичної інтеграції України, реформування сектору безпеки і оборони країни відповідно до стандартів і рекомендацій Альянсу.

Програма спрямована на залучення і використання потенціалу та практичної і консультативно-дорадчої допомоги НАТО та держав - членів Альянсу з метою підвищення обороноздатності України в умовах збройної агресії Російської Федерації, а також запровадження цілеспрямованих та планомірних заходів із підготовки держави до набуття членства в НАТО.

Координацію роботи з виконання Річної національної програми покладено на Кабінет Міністрів України.

27.03.2018

Глава держави: Найближчим часом ініціюю внесення змін до Конституції щодо закріплення стратегічної мети розвитку держави – членства у Євросоюзі і НАТО

Президент Петро Порошенко заявляє, що членство у Європейському Союзі і Північноатлантичному Альянсі є стратегічною метою України. Глава держави наголосив, що має намір ініціювати внесення змін до Конституції для того, щоб зробити цей процес незворотнім.

«Членство в Альянсі – це наша стратегічна мета. І найближчим часом я планую ініціювати внесення змін до Конституції для того, щоб зробити цей процес незворотнім, вказавши у Конституції стратегічну мету розвитку держави – членство у Європейському Союзі і членство у Північноатлантичному Альянсі», - сказав Президент під час виступу на урочистостях з нагоди 26-ї річниці створення Служби безпеки України.

Петро Порошенко також зазначив, що остаточна редакція нового Закону «Про національну безпеку» передбачатиме запровадження цивільного парламентського контролю за діяльністю Служби. «На мою думку, так само як і наших партнерів, це важливо, аби повною мірою забезпечити відповідність Закону стандартам НАТО», - зауважив він.

22.03.2018

Президент: Україна прагне у найближчі 10 років приєднатися до НАТО

Україна прагне в найближчому майбутньому приєднатися до НАТО. Про це заявив Президент Петро Порошенко в інтерв'ю виданню Hamburger Abendblatt, яке входить до німецького медіаконцерну Funke Media Group.

«Ми з особливою наполегливістю працюємо над членством в НАТО. Наша мета – у наступному 10-річчі стати членом Альянсу», - сказав Президент. «Разом з Україною Північноатлантичний альянс став би сильнішим і ефективнішим, ніж сьогодні», - наголосив Петро Порошенко та зауважив, що «держави НАТО могли б повчитися в України, як протистояти Росії».

Говорячи про подальшу інтеграцію до Альянсу, Президент наголосив: «Нам потрібен тепер план дій для набуття повного членства в НАТО. Ми прагнемо отримати цей план дій до кінця 2019 року».

«Україна прагне якомога швидше виконати всі критерії для членства в НАТО і ЄС», - сказав Президент. При цьому він підкреслив, що держава витрачає до 6 % ВВП на оборону. «Це в чотири рази більше, ніж у частини партнерів НАТО», - зауважив Президент України.

«У 2013 році лише 16 % українців підтримували ідею членства в НАТО. На сьогодні це - 59 %. Це – неймовірний результат після 70 років комуністичного режиму», - наголосив Петро Порошенко.

Глава держави також нагадав, що з 2014 року Україна протистоїть російській агресії. При цьому він підкреслив, що анексувавши 18 березня 2014 року Крим, Росія зруйнувала систему міжнародного порядку після Другої світової війни.

«Для системи глобальної безпеки не існує альтернативи сильному НАТО», - підсумував Президент.

13.03.2018

Президент про визнання НАТО прагнення України до набуття повноцінного членства: Наша наступна амбіція – План дій щодо членства в Альянсі

Президент Петро Порошенко висловив вдячність НАТО за тверду позицію підтримки України та підкреслив, що одним з ключових пріоритетів національної безпеки нашої держави є досягнення критеріїв членства в Альянсі.

«Вітаю важливе, довгоочікуване та логічне рішення НАТО підвищити рівень амбіцій України щодо Альянсу», - зазначив Президент на своїй офіційній сторінці у Facebook.

«Це стало визнанням реального стану наших відносин з НАТО. Саме про це йшлося під час моєї останньої зустрічі з Генеральним Секретарем НАТО у Мюнхені, а також нещодавньої телефонної бесіди з Віце-Президентом США», - наголосив Петро Порошенко.

«Наша наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України. Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенбергу (Генеральний секретар НАТО – ред.) в лютому 2018 року, де, з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО, мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу», - підкреслив Глава держави.

«Тиха дипломатія із просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», - зауважив Петро Порошенко, додавши: «Впевнено рухаємося вперед».

Офіційне інтернет-представництво Президента України

07.03.2018

Північноатлантичний Альянс офіційно визнав прагнення України до набуття повноцінного членства в НАТО

Північноатлантичний Альянс офіційно визнав прагнення України до набуття повноцінного членства в цій організації. Про це повідомила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе за результатами перемовин з цього приводу із заступником Генсека НАТО Роуз Геттемюллер.

«Від визнання амбіцій до членства - довгий шлях, який складається із, насамперед, внутрішньої роботи, але ми можемо його успішно пройти, якщо будемо цілеспрямовано змінювати країну у відповідності до демократичних, соціальних, економічних, політичних і, звичайно, військових принципів та підходів НАТО», - зауважила Віце-прем’єр-міністр. «Здобутки куються часто малими кроками, але великою роботою поза лаштунками. Однією з тем нашої ранкової розмови із Заступницею Генсека НАТО пані Роуз Геттемюллер було чітке визнання Альянсом євроатлантичних прагнень України, що зафіксовані в нашому законодавстві. Так, нарешті, вже ввечері офіційний сайт НАТО стверджує, що на сьогодні 4 країни, включно з Україною, заявили про свої наміри стати в майбутньому членами Північноатлантичного Альянсу. Щиро вдячна нашим дипломатам та партнерам за цю сторінку нашого шляху», - зазначила Віце-прем`єр-міністр.

Як повідомляє офіційний сайт Північноатлантичного Альянсу в розділі, присвяченому розширенню НАТО, «на даний момент чотири країни-партнери задекларували своє прагнення (aspirations) до членства в НАТО: Боснія і Герцеговина, Грузія, колишня югославська республіка Македонія, а також Україна». Також на цій сторінці міститься пояснення про статус «країни-аспіранта» (Aspirant country), під який відтепер підпадає Україна. «Країни, які задекларували інтерес у приєднанні до Альянсу, спершу отримують запрошення долучитися до Інтенсифікованого діалогу з НАТО щодо їхнього прагнення до членства та пов’язаних із цим реформ», - ідеться в поясненні.

07.03.2018

Україна розраховує на приєднання до центру енергетичної безпеки НАТО в 2018

У Міненерговугілля також заявили про загрози кібербезпеки об'єктів інфраструктури

Україна може приєднатися до центру енергетичної безпеки НАТО в 2018 році. Про це на інноваційному форумі з інформаційно-комунікаційних технологій повідомила заступник голови Міністерства енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції Наталія Бойко, передає кореспондент РБК-Україна.

"В цьому році в аналітичній сфері з точки зору енергетичної безпеки було зроблено дуже багато. Одним з важливих напрямків енергетичної Стратегії є розвиток кібербезпеки. Ми всі минулого року відчули, що це дуже важливо. В цьому році ми очікуємо приєднання до центру енергетичної безпеки НАТО ", - заявила Бойко.

Вона також назвала пріоритетом забезпечення кібербезпеки об'єктів інфраструктури.

"Ми розуміємо, що загроза як така буде посилюватися, тому будуть формуватися нові механізми реагування ", - зазначила Бойко.

У той же час посол Литви в Україні Маріус Януконіс зазначив, що країнам слід використовувати всі можливості, які надають ЄС і НАТО у сфері кібербезпеки.

06.03.2018

Шлях України до НАТО є незворотнім, - Міноборони

В Одесі відбулося засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО. Захід організований представниками постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО.

У засіданні взяли участь перший заступник Міністра оборони України Іван Руснак, командувач Військово-Морських Сил ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко.

Під час заходу учасники обговорили питання співробітництва Україна-НАТО та виконання Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО на 2017 рік, заплановані у рамках цієї програми заходи на поточний рік, порядок денний реформ, гуманітарну і безпекову ситуацію на сході України, питання розбудови Збройних Сил України та Військово-Морських Сил ЗС України.

Звертаючись до присутніх, перший заступник Міністра оборони України Іван Руснак зазначив: «Чотири роки Україна за підтримки демократичного світу протистоїть гібридній агресії Росії. Противник постійно порушує домовленості щодо припинення вогню. Все це відбувається на фоні активного інформаційного тиску з боку Росії щодо виправдання своєї позиції і дискредитації України, в тому числі і щодо обраного нами європейського вектору розвитку».

За його словами, Україна надає перевагу політико-дипломатичним шляхам вирішення конфлікту.

«Для посилення заходів з реалізації мирного плану Президентом України запропоновано розгорнути на окупованому Донбасі миротворчу місію ООН, – підкреслив Іван Руснак. – Принциповим елементом позиції України є розгортання повноцінної Місії ООН із мандатом діяльності на всій тимчасово окуповані території, забезпечення міжнародного контролю над частиною українсько-російського державного кордону у зоні конфлікту, виведення з території України всіх незаконних збройних формувань та підрозділів регулярних військ Російської Федерації. Виключити можливість участі Росії у зазначеній Місії ООН».

Збройні Сили України є вирішальним чинником стримування російської агресії, Міністерство оборони України послідовно впроваджує заходи з реформування Збройних Сил. Процес реформування відбувається із застосуванням стандартів НАТО і за дорадчою допомогою представників Альянсу. І на цьому шляху Збройні Сили України вже досягли значних успіхів.

Командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко ознайомив учасників засідання із сучасними поглядами щодо концепції подальшого розвитку національних Військово-Морських Сил у найближчий та середньостроковій перспективі.

«Реагуючи на численні факти порушення країною-агресором міжнародного законодавства, НАТО за останні два роки значно збільшила свою діяльність у Чорноморському регіоні, збільшуючи свої бойові можливості в інтересах колективної безпеки, – зазначив віце-адмірал Ігор Воронченко. – Візити кораблів НАТО до українських портів і проведення спільних навчань з нами є свідченням підтримки України. Ми цінуємо таку підтримку та сподіваємось на її продовження та подальший розвиток».

За словами командувача, Військово-Морські Сили активно співпрацюють з НАТО, і НАТО допомагає у питаннях захисту суверенітету і розбудови військово-морських сил.

Сьогодні, 6 березня, учасники заходу відвідали Західну Військово-морську базу ВМС Збройних Сил України, де оглянули інфраструктуру, корабельно-катерний склад, і, зокрема фрегат «Гетьман Сагайдачний», поспілкувалися з українськими військовими моряками.

06.03.2018

У Львові триває перша тренувальна місія Литовсько-Польсько-Української бригади

Сьогодні, 6 березня, в окремій десантно-штурмовій бригаді, яка дислокується у Львові, для представників ЗМІ відбувся брифінг у рамках тренувальної місії Литовсько-Польсько-Української бригади, інструктори якої здійснюють підготовку особового складу штабу одного з батальйонів Львівських десантників за стандартами НАТО.

— Такі навчання ми проводимо вперше. До цього військовослужбовці Литовсько-Польсько-Української бригади проходили певні етапи набуття оперативних спроможностей підрозділів і після відповідної сертифікації приступили до навчання інших. Тобто «ЛИТПОЛУКРБРИГ» отримав завдання провести підготовку особового складу штабу одного зі штатних десантних батальйонів Збройних Сил України за стандартами НАТО, — зазначив керівник тренувальної місії полковник Володимир Юданов.

Навчання проводяться вперше і є унікальними. Як зазначив представник польської складової капітан Мартін Плонка, під час цього тренування офіцери штабу мінімально використовують комп’ютери та інші електронні засоби. Вся командирська робота проводиться на звичайних паперових мапах та у записниках. Таким чином, відтворюється ситуація ведення бойових дій в умовах, коли неможливо використовувати електронні пристрої.

— Основну увагу під час занять ми звертаємо на процес прийняття рішень та філософію ведення бойових дій. Упродовж перших двох тижнів офіцери будуть опрацьовувати послідовність прийняття рішень згідно процедур НАТО. Наступних два тижні будуть практичні вправи, під час яких українські офіцери відпрацюють власні бойові накази згідно із запропонованою легендою навчань, — наголосив представник литовського контингенту майор Костас Петровас.

Нагадаємо, що легенда навчань передбачає, що одна з вигаданих країн має територіальні претензії до свого сусіда. Внаслідок агресії захоплює частину території. Батальйону Збройних Сил України наказано захистити кордони держави, зупинити агресію та перейти у наступ з метою витіснення ворога із захоплених територій.

Командно-штабні навчання триватимуть протягом місяця. До них залучається увесь особовий склад штабу українського десантно-штурмового батальйону. Слід відзначити, що всі українські військовослужбовці, які беруть участь у тренуваннях, мають бойовий досвід АТО і у ході занять ділитимуться ним з іноземними колегами у вигляді дискусії та ретельного розбору певних бойових ситуацій.

05.03.2018

Глава держави затвердив Річну національну програму співробітництва України з НАТО

Із 375 заходів, передбачених Річною національною програмою співробітництва Україна-НАТО у 2017 році, виконано 307 або 81,9 %, 49 заходів виконуються, 19 – не виконано з об’єктивних причин. Про це, виступаючи на засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО в Одесі, заявила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За її словами, наявність невиконаних заходів пояснюється, насамперед, скасуванням або перенесенням строку їхнього виконання на 2018 рік за ініціативою організаторів, а також переорієнтацією першочергових потреб у зв’язку з проведенням антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях.

Іванна Климпуш-Цинцадзе поінформувала, що Програма на 2018 рік містить 444 заходів за участю 58 міністерств та відомств, не враховуючи місцеві органи влади, інші інституції чи організації.

«Уже ближчими днями ми розпочнемо підготовку РНП на 2019 рік, поєднавши цю роботу з підготовкою державного бюджету на 2019 рік. Наше завдання вперше побудувати «дорожню карту» підготовки до членства в НАТО, яка була б за змістом та ідеологією споріднена з програмою діяльності Уряду, мала б відповідне фінансове наповнення», – сказала Віце-прем`єр-міністр.

Участь у засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО також взяли Перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко, заступник Глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, керівник Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков та Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова.

28.02.2018

Виступ Президента України Петра Порошенка на прес-конференції на тему: «Виклики – 2018»

Шановні журналісти!

Дорогі українці, які дивляться нас он-лайн та по телебаченню!

Відлік нового політичного сезону в Україні традиційно ведеться із лютого, коли розпочинається чергова сесія Верховної Ради України. Формально вона відкрилася ще шостого, але лише вчора розпочалися повноцінні пленарні засідання.

Як Президент разом з усім суспільством очікую від парламенту важливих рішень, - причому вже протягом найближчих тижнів. Рішень з кадрових питань. Йдеться про голосування за голову Національного банку України. Ми маємо звернення наших міжнародних партерів, Міжнародного валютного фонду. Мені дуже приємно, що під час зустрічі фракції пообіцяли підтримати запропонованого мною кандидата на посаду Голови Національного банку України. Це дуже важливо для країни.

Найближчим часом я чекаю і, нарешті, призначення повністю оновленого складу Центральної виборчої комісії. Ми перевищили вже цей термін. Впевнений в тому, що кандидатури, які пройшли ретельне обговорення у фракціях. Також сподіваюсь, що Парламент підтримає мою пропозицію.

Дуже важливо, щоб ми завершили доукомплектування Конституційного Суду. Я днями призначив представників від Президента, які пройшли конкурсний відбір і також чекаю результативного голосування в Парламенті. Важливо, що також відбулося призначення аудитора НАБУ, омбудсмена та нового складу Рахункової палати. Бачите скільки питань треба вирішити вже і зараз. Це потребує консолідованої і об’єднаної позиції парламенту і коаліції.

Я дуже задоволений, що нарешті вчора Парламент включив до порядку денного мій закон про Антикорупційний суд. Сьогодні, як мені повідомили, комітет розглянув мій законопроект і рекомендував його для прийняття у першому читанні. Буду дуже щасливим, якщо на найближчих засіданнях у першому читанні цей законопроект буде прийнятий. Це б відкрило шлях до максимально широкого обговорення цього документу і остаточного його ухвалення на цій сесії вже за декілька тижнів. Єдине що, дискусія не має виходити за рамки Конституції, українського законодавства і врахування рекомендацій Венеціанської комісії, де саме так і зазначено. Впевнений в тому, що зараз це стало вже лакмусовим папірцем і Україна має скласти цей іспит. Всі зараз з нетерпінням чекаємо рішення Верховної Ради.

Не так багато залишилося часу до 1 квітня. Ні, це не те, про що ви подумали. Це – кінцевий термін заповнення електронних декларацій за рік, що минув. Відтак, слід якнайшвидше зробити крок назустріч громадянському суспільству. Я декілька раз наголошував, що законопроекти, які я передав ще минулого літа до Верховної Ради, які передбачають заміну принципів електронного декларовану для антикорупційних активістів, скасування кримінальної відповідальності, перехід на європейські принципи звітності, і зволікати з відповідним рішенням далі нікуди. Збирати голоси за ці законопроекти, рівно як за Антикорупційний суд, не просто. Зі свого боку я зробив все що від мене залежить. Звертаюся до Верховної Ради, звертаюсь до коаліції, щоб переконати народних депутатів підтримати ці надзвичайно важливі рішення.

Я також розраховую і на підтримку самих активістів, засобів масової інформації, парламентської та позапарламентської опозиції - лише об’єднавши зусилля, ми можемо прийти до позитивного рішення.

Під час минулої сесії, з вересня по січень, коефіцієнт корисної дії співпраці з парламентом, на мою думку, виявився достатньо високим. Ухвалили пенсійну реформу, ухвалили освітню реформу, ухвалили медичну реформи. Проголосували надзвичайно важливий закон про сільську медицину, проголосували кодекси і створили новий Верховний Суд, який нарешті почав працювати.

Дуже важливі кроки зроблені в напрямку децентралізації. Децентралізація - одне з моїх ключових передвиборчих зобов’язань, - стала реальністю і вже приносить перші плоди для територіальних громад і в інтересах місцевих громад.

Від багатьох інших реформ більшість українців, на жаль, поки що не відчувають позитивного ефекту, бо життя українців значно не покращилося. Рівень життя, підкошений війною та економічною агресією, тільки-но починає відновлюватися, і темпи надто повільні. І мене, як Президента, це не влаштовує.

Але про те, що зміни помітили, визнали та оцінили у світі, свідчить багато факторів - старт безвізового режиму, яким вже, станом на зараз, скористалися півмільйона українських громадян, які не отримували віз, отримавши біометричні паспорти вільно подорожують світом, до речі - не лише Європейським Союзом.

Я прошу – не слухайте тих, хто намагається накаркати призупинення безвізу. Це – те ж саме коло «прогнозистів», які пророчили, що нам його ніколи не дадуть. Більше того, писали листи, зверталися до країн-членів Євросоюзу, до Європейської Комісії, до Європейської Ради з проханням не надавати нам безвізового режиму.

І більшу частину своєї каденції поклав на те, аби разом з вами вибороти це законне право кожного українського громадянина. І не допущу жодних дій, які б дали підстави поставити його під сумнів!

Більше того, в моїй команді ми зараз обговорюємо пропозицію «заякорити» в Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію. Обидві ідеї, як свідчать опитування громадської думки, є консолідуючими, користуються широкою підтримкою у суспільстві. В той же час, коли піднімають голову антиєвропейські політичні сили, які прагнуть реваншу, на мою думку, поправки до Основного закону могли би стати страховкою від будь-яких несподіванок та імперативом для всіх політичних сил на роки вперед. Прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна було би зафіксувати в Преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради України. Останні голосування законопроектів, які стосуються питань національної безпеки і оборони дають мені підстави для стриманого оптимізму.

Ще одним індикатором позитивного ставлення євроатлантичної спільноти до України стали надважливі рішення з боку наших партнерів Сполучених Штатів, Канади, багатьох інших країн, які надають нам можливість отримувати сучасну високоефективну оборонну зброю. Пам’ятаєте скільки було розмов, що нам її не дадуть. Всупереч негативним передбаченням багатьох експертів, ми налагодили продуктивний діалог з новою американською адміністрацією, з нашими партнерами з інших країн і тримати Україну серед пріоритетів зовнішньої політики інших ключових наших партнерів нам вдалося. А тим нашим опозиціонерам, які у закутках міжнародних конференцій роблять селфі з російськими послами, хотів би пояснити, що дипломатичні перемоги куються не тільки і не стільки в конференц-залах, а в кабінетах для переговорів, - часом дійсно важких та виснажливих.

Владі є чим прозвітувати і в інших питаннях, особливо якщо порівнювати сьогоднішній стан речей з тією багатоплановою катастрофою, в лещатах якої країна перебувала в 2014 році. Але я запросив вас не для того, аби похвалитися про досягнення. Хотів би поговорити про серйозні виклики, які стоять перед країною в поточному році.

Безумовно, ключовим з них продовжує залишатися – це війна Росії проти України. Ціна агресії для агресора зростає завдяки зміцненню Збройних Сил України і продовженню політики санкцій проти Москви. Це, звичайно, значно зменшує ризик повномасштабної агресії росіян по всіх азимутах, але аж ніяк не зводить цю загрозу до нуля. Тому наша армія має забезпечити безпеку по всій лінії державного кордону. Посилення її бойової спроможності залишиться моїм головним пріоритетом як Верховного Головнокомандувача Збройних Силу України. Наші Збройні Сили слід укріпити настільки, щоби вони були не лише обороноздатними, але й спроможними звільнити окуповані території. Це – наше безумовне право, і воно має бути забезпечене достатнім військовим потенціалом.

Але звичайно ж, пріоритетним, - більш в того, в даний час і безальтернативним – ми вважаємо саме мирний, політико-дипломатичний спосіб відновлення територіальної цілісності. Будемо дотримуватися Мінських домовленостей і наполегливо добиватися розміщення миротворчої місії ООН на прийнятних для України умовах.

Миротворці – важлива складова мирного відновлення суверенітету та територіальної цілісності і незалежності нашої держави. Хочу всім нагадати, що цю ініціативу я озвучив ще 2015 року, і, на жаль, лише тепер вона здобуває дедалі більшу підтримку серед наших партнерів. Бо левова частина тодішніх країн-членів Ради безпеки ООН була набагато стриманіша. І сьогодні вже навіть країна-агресор її вже не відкидає, - хоча деталі, які вона наразі пропонує, це саме ті деталі, про які й кажуть, що в них криється диявол.

Дуже важливе прийняття Закону про відновлення державного суверенітету на окупованій частині Донбасу. Цей Закон набув зараз чинності. Найближчим часом, згідно його вимог, я проведу реорганізацію управління підрозділами Збройних Сил на Сході.

Хочу привернути вашу увагу, що сьогодні я подав до Верховної Ради ключовий, стратегічний, фундаментальний проект Закону «Про національну безпеку». Хочу наголосити, що він багато місяців розроблявся в тісний координації з нашими партнерами по НАТО. Він передбачає перехід нашого безпекового сектору на стандарти НАТО, впровадження демократичного цивільного контролю за армією, правоохоронними органами та спецслужбами. І навіть, я дуже довго коливався, але прийняв рішення, що навіть під час війни ми маємо прийняти призначення цивільного міністра оборони, розділити позиції Головнокомандувача і начальника Генерального штабу. Зробити низку величезних реформ для того, щоб перевести країну на стандарти НАТО і імплементувати норми, які зазначено у Стратегічному оборонному бюлетені, який був затверджений Указом Президента.

Лише рухаючись політико-дипломатичним шляхом, можемо розраховувати і на міцність проукраїнської коаліції. Українським дипломатам дуже непросто інколи вдається добиватися продовження санкцій, і ще жодного разу це не сталося автоматично. Наші партнери: глави держав, керівники урядів, лідери правлячих коаліцій, які обстоюють спільні європейські цінності, часто-густо мають справу з потужною політичною опозицією, з протидією, в тому числі ділових кіл, які зазнають збитків через не допуск на російський ринок. Врешті-решт, визначальною в демократичному суспільстві є позиція виборців, а їм, цілком природно, своя сорочка набагато ближча до тіла, а не наша вишиванка.

Ще хотів би наголосити, що головним викликом є соціальний: бідність, низький рівень та незадовільна якість життя переважної більшості українців. Люди цим абсолютно природно що розчаровані. Я це незадоволення розумію і повністю поділяю.

З одного боку, чотирнадцятий рік як згадаєш - здригнешся. Ми отримали у спадщину нереформовану, відсталу економіку, смертельно хвору банківську систему, де рівень проблемних кредитів перевищував 70% - банківська система фактично була банкрутом, порожній казначейський рахунок, порожній бюджет.

Далі – напад з боку Російської Федерації, незаконна анексія Російської Федерації сьогодні, 28 лютого – саме в цей день рівно чотири роки тому я був у Криму і на власні очі бачив цих маленьких «зелених чоловічків», які оточили кримський парламент і розпочали анексію. І треба було шукати кошти на оборону в умовах, коли в наслідок окупації ми втратили більше двадцяти відсотків промислового потенціалу нашої держави.

Окремим елементів гібридної війни було агресивне закриття для України російського ринку, який колись поглинав більше третини українського експорту. А ще, хотів би наголосити, нам відключили газ, нам перекрили транзит в треті країни. Все це є елементом гібридної війни Російської Федерації проти суверенної і незалежної України.

Але ми вистояли! Та все одно не полишає відчуття, що зробили не все, що могли. Так, ми відновили економічне зростання. Два відсотки плюс до ВВП чи трохи більше двох відсотків – це, звичайно, краще, ніж 15 мінус, чи не так? Але очевидно, що досягнуті темпи є категорично неприйнятними і недостатніми, щоби забезпечити не символічне, а відчутне зростання заробітних плат і пенсій. Їх замало, щоби дати кожному українському громадянину якісну освіту, медицину, гарантувати безпеку.

Безумовно, що економіка – це сфера відповідальності Кабінету Міністрів, українського Уряду, сформованого парламентською коаліцією. Але Президент як гарант конституційних прав і свобод громадян, безумовно, повинен забезпечити спільну і ефективну діяльність Верховної Ради, Кабінету Міністрів, в тому числі і для покращення підприємницького клімату, інвестиційного клімату і залучення інвестицій, модернізації виробництва та прискорення зростання, створення нових робочих місць, підвищення рівня життя. І щоб забезпечити досягнення цих цілей, я готовий до вирішення найскладніших задач, які тільки можуть виникнути на нашій українській політичній шахівниці. А, по-друге, я буду активно користатися президентським правом законодавчої ініціативи.

Хочу привітати, бо сьогодні зранку голова парламентського комітету з питань податкової політики Ніна Петрівна Южаніна завершила разом з великою робочою групою розробку і оприлюднила, нарешті, для широкого громадського обговорення проект закону про Національне бюро фінансової безпеки. Створення цього національного бюро - насамперед як аналітичної структури – ми цим створенням повністю відріжемо всі без виключення інші силові структури від пасовища, на якому вони вже десятиліттями доять український бізнес. На гарматний постріл після прийняття цього закону не можна буде підійти нікому до платника податків. Несплатою податків буде займатися лише це Бюро, а нове покоління підприємців не знатиме, що то таке та податкова міліція, поліція чи інквізиція.

Хочу поінформувати, що в п’ятницю на Нацраді реформ ми розглянемо проект закону «Про валюту». Він замінить декрети початку 90-х, двадцятилітньої давнини… і це на мою думку буде революційний закон, який лібералізує валютне регулювання відповідно до Угоди про асоціацію, приведе його у повну відповідність із нормами Євросоюзу. Зміна філософії: принцип – «дозволено все, що прямо не заборонено законом».

Готовий до внесення до Парламент і законопроект про податок на виведений капітал замість податку на прибуток. Бо податок на прибуток сьогодні єдиний, при обчисленні якого залишається широкий дуже широкий простір для свавілля з боку перевіряючих і податкових органів. Насправді це не закон, а настрій. Апетит інспектора визначають, що можна віднести на собівартість, а що ні. І я пропоную, щоби оподатковувалась лише та частина, яка виводиться, частина прибутку для споживання, яка не спрямовується на створення чи розширення виробництва.

Це буде дуже сильнодіюча ін’єкція для економічного зростання. І, до речі, щеплення потужне від корупції, бо простота адміністрування позбавить контролера можливості вирішувати, що віднести на собівартість, якою має бути структура видатків та технологія виробництва та інші питання, до яких перевіряючи не повинні мати ніякого відношення.

Концепція законопроектів про Національне бюро фінансової безпеки і про податок на виведений капітал, ви пам’ятаєте, багато з вас були цих зустрічах, ми обговорювали на зустрічі з бізнес-асоціаціями, робили це спільно з урядовцями, була вона і 1 грудня, і пізніше. Там же я озвучив ініціативу про продовження мораторію на перевірки для малого і середнього бізнесу. В Уряді, на жаль, поки що зволікають з цим, але звертаюся до Уряду, щоб врахували ці мої пропозиції.

Ми повинні зробити цей та інші кроки, щоби на ноги знову підвівся середній клас, по якому найсильніше вдарили всі випробування останніх років. І на відміну від найзаможнішого прошарку, він, цей середній клас, не мав жирових запасів, які б дозволили пережити «важкі часи». І на відміну від найбідніших, його обійшли субсидіями. От і виходить, що середина просіла найбільше.

А саме середній клас є гарантом демократичного характеру політичної системи. Саме він є тією скелею, об яку розбиваються каламутні хвилі популізму. В політиці як в звичайному житті: чим важча ситуація, тим менше дослухаються до традиційної медицини, тим більше, що попит на знахарів, ворожок, мольфарів і навіть «апостолів».

Популізм та отаманщина – ще два виклики, які стоять перед нами так само гостро, як і сто років тому, коли Україна через брак внутрішньої єдності стала здобиччю агресора та втратила незалежність. Місія моя, як Президента, місія моєї команди – не допустити повторення тих помилок. Я впевнений, що ця місія – можлива, ба більше – ця місія неминуча і безальтернативна.

Я захищу країну від безвідповідальних популістів, - навіть попри те, що вони уклали таємний союз з контрреформаторами і реваншистами. І деяких професійних борців за «щастя народу» корупціонери-втікачі щедро частують грошима з-за кордону, при чому ж вкраденими у українців. Ми, на жаль, поки що не все змогли повернути до бюджету, але і ця робота триває.

І я впевнений, дорогі мої, що все буде добре. І щоб додати вам оптимізму я скажу, що сьогодні ми очікуємо декілька добрих новин. Сьогодні європейська комісія має прийняти, або вже прийняла рішення про пропонування Україні нової програми макрофінансової допомоги – ми чекаємо, нарешті, зі Стокгольму. Я маю сподівання, щоб це відбулося саме сьогодні – не виключено, що під час нашої прес-конференції. І я впевнений – все буде добре. Думаю, що перейдемо до запитань.

17.02.2018

Президент України провів зустріч з Генеральним секретарем НАТО

У Мюнхені Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Президент України подякував за послідовну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України з боку НАТО та солідарність у протидії російській агресії.

Петро Порошенко підкреслив, що Україна послідовно продовжує курс євроатлантичної інтеграції та реформи сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів Альянсу. Було висловлено зацікавленість у залученні більшої практичної та експертної допомоги НАТО для досягнення подальшого прогресу на цьому шляху.

Глава держави обговорив з Генеральним секретарем перспективи посилення взаємодії України з Альянсом за результатами Саміту НАТО у Брюсселі у липні 2018 року.

Президент Порошенко також подякував Генеральному секретарю Столтенбергу за чітку позицію стосовно збереження політики відкритих дверей Альянсу.

14.02.2018

Уряд затвердив Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2018 рік

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 14 лютого затвердив Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2018 рік, а також схвалив відповідний проект Указу Президента України з метою подальшого внесення акта на підпис Глави держави.

РНП є головним програмним документом, що спрямовує та регулює весь комплекс питань співробітництва з НАТО. Програма на 2018 рік містить 444 заходи за участі 58 міністерств та відомств, не враховуючи місцеві органи влади та інші інституції й організації.

Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що РНП є основним стратегічним документом планування внутрішньодержавних реформ у контексті взаємодії України з Північноатлантичним Альянсом. Мета цієї взаємодії – підготовка до набуття членства у НАТО.

«За своїм змістом і форматом трансформована і модернізована РНП 2018 року дедалі більше стає схожа на сучасні стратегічні документи. Щорічне збільшення кількості заходів співробітництва свідчить, зокрема, про позитивний алгоритм активізації співпраці, розширення сфер взаємодії», - підкреслила Віце-прем`єр-міністр.

Вона також повідомила, що вже ближчими днями розпочнеться підготовка РНП на 2019 рік, яка буде поєднана з підготовкою державного бюджету на 2019 рік. «Наше завдання вперше побудувати «дорожню карту» підготовки до членства в НАТО, яка була б за змістом і ідеологією споріднена з програмою діяльності Уряду, мала б відповідне фінансове наповнення», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково

Програма на 2017 рік містить 375 заходів, з яких виконані 307 (81,9%), 49 виконуються (13%), 19 не виконано з об’єктивних причин. Наявність невиконаних заходів пояснюється, насамперед, скасуванням або перенесенням строку їхнього виконання на 2018 рік за ініціативою організаторів, а також переорієнтацією першочергових потреб у зв’язку з проведенням антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях.

Програма на 2016 рік містила 255 заходів, з яких 210 виконані (82%), 34 виконуються (13,3%), 11 не виконано з об’єктивних причин. Наявність невиконаних заходів пояснюється скасуванням або перенесенням строку їхнього виконання на 2017 рік за ініціативою організаторів або зміною формату співробітництва.

11.12.2017

Україна та Литва продовжать співпрацю у реформуванні ЗСУ у відповідності до стандартів НАТО – Президент

Україна та Литва продовжать консультації у питанні реформування Збройних Сил нашої держави у відповідності до стандартів Північноатлантичного Альянсу. Про це повідомив Президент Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Президентом Литви Далею Грібаускайте у Вільнюсі.

«Під час засідання Ради Президентів ми продовжили дискусію щодо нашої координації із допомоги по реформуванню оборонного сектору України у відповідності до стандартів НАТО», - повідомив Глава держави.

За словами Петра Порошенка, йдеться як про участь наших литовських партнерів в якості інструкторів, так і про координацію в рамках литовсько-польсько-української бригади – першого військового підрозділу, який на сьогоднішній день покращує взаємну сумісність збройних сил цих країн. «Представники трьох країн проходять відповідний вишкіл. Ми вважаємо цю діяльність надзвичайно ефективною», - сказав Президент.

Він також констатував, що рівень стосунків між Україною та Литвою повною мірою відповідає характеристиці стратегічного партнерства. «Литва є надійним партнером, надійним другом, в тому числі в підтримці реформ в Україні, а також у підтримці суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави», - наголосив Глава держави нагадавши, що саме Литва на чолі з Президентом Грібаускайте була однією з перших країн, яка у 2014 році надала Україні летальну зброю. «Це було надзвичайно важливим прикладом, який наслідували вже низка інших країн», - підкреслив він.

«Дуже важливо, що ми маємо спільне розуміння, що дії Росії на Донбасі та в Криму, російська гібридна війна є загрозою не лише для України, і не лише для Литви. Це є загроза для європейського регіону. Це загроза для всього світу, для глобальної безпеки. Тому і наші дії мають бути чітко скоординовані і ефективні. І я хочу подякувати Литві за те, що під час дуже ефективної координації у міжнародних організаціях, зокрема у Генеральній асамблеї ООН ми виступаємо співавторами більшості резолюцій, які посилюють кроки із деокупації Сходу нашої країни – Донбасу, і деокупації Криму», - також наголосив Петро Порошенко.

Він підкреслив, що Україна також високо цінує зусилля Литви щодо участі у спеціальній моніторингові місії ОБСЄ. Президент повідомив, що сьогодні обговорювалася можливість збільшення участі Литви у цьому надзвичайно важливому проекті щодо надання об’єктивної інформації по ситуації, яка відбувається під час окупації Російською федерацією та агресії проти нашої держави.

Петро Порошенко також зазначив, що поінформував Далю Грібаускайте про зусилля України зі створення міжнародної групи друзів з деокупації Криму. «Приємно було отримати запевнення у тому, що Литва братиме активну участь у процесі допомоги», - резюмував Глава держави.

Президент Литви, у свою чергу, зазначила, що її країна в подальшому буде допомагати Україні протидіяти російській агресії та надавати допомогу у лікуванні українських воїнів.

08.12.2017

Інфографіка: Зміни в українській армії за 3 роки

За три роки Збройні сили зросли на більше ніж 70%, отримали нове озброєння та почали переходити на стандарти НАТО. Зарплата рядового солдата зросла у 3 рази – з 2300 грн до 7000 грн. При цьому доплати учасникам АТО на першій лінії фронту зросли у понад 4 рази – до 10000 грн. За даними останніх соціологічних опитувань, ЗСУ очолюють рейтинг довіри громадян до державних інституцій – це понад 60%.

07.12.2017

Уряд покращить оцінку ефективності стану реалізації співпраці Україна-НАТО, - Іванна Климпуш-Цинцадзе

Уряд України повинен змінити підходи до оцінки ефективності виконання Річної національної програми співпраці Україна-НАТО (РНП) задля підвищення якості її реалізації. На цьому наголосила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час чергового засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України.

«Настав час перейти до встановлення чітких індикаторів виконання Програми. Потрібно відмовитися від того, що ефективність виконання Річної національної програми вимірюється кількісними показниками. Натомість варто підходити до оцінки виконання РНП з точки зору аналізу якісних показників», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона, зокрема, зазначила, що підвищення якості роботи над Річними національними програмами під егідою Комісії Україна-НАТО на сьогодні є одним з найважливіших завдань у співпраці з Альянсом.

Віце-прем’єр-міністр повідомила, що наступного року буде запроваджений більш ретельний та змістовний моніторинг виконання РНП за участю громадськості. Він має посилити контроль за ефективністю реалізації завдань та покращить міжвідомчу координацію у виконанні Програми.

У порядку денному засідання було питання професійної кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції. Окрему увагу учасники засідання приділили реалізації Програми професійного розвитку Україна-НАТО у 2017 році. Віце-прем’єр-міністр підкреслила критичну важливість удосконалення системи організації та відбору учасників до участі в цій Програмі, а також врахування спільних з НАТО напрацювань у цій сфері під час реформування державної служби в Україні.

Також під час засідання обговорювалося питання створення в Україні Національної системи стійкості до різних видів криз.

«Ми вже досягли попередніх домовленостей щодо підтримки та залучення допомоги НАТО в реформуванні нашої держави у цій сфері», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Під час засідання члени Комісії обговорили і питання впровадження системи радників з гендерних питань. Віце-прем?єр наголосила на важливості впровадження таких радників саме у силових відомствах, адже налагодження цієї системи, зокрема дозволить Україні досягти гендерних Цілей партнерства з НАТО.

Учасники засідання підтримали пропозицію внести пріоритети РНП до Плану пріоритетних дій Уряду.

05.12.2017

Українські держслужбовці завершили перший річний курс навчання в рамках Програми Україна – НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони

Понад 100 держслужбовців з різних міністерств, що опікуються питаннями співпраці України з НАТО, завершили річний навчальний курс Програми професійного розвитку Україна – НАТО.

«У сучасному конкурентному світі знання є найбільшою цінністю і силою, що здатна протистояти багатьом викликам і загрозам. Нині це інвестиція у майбутнє нашої держави, у людей, які захищатимуть її внутрішній та зовнішній фронти», – зазначила Віце-прем’єр-міністр України із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час церемонії закриття річного курсу професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців державних органів у сфері євроатлантичної інтеграції.

Віце-прем’єр-міністр наголосила, що цей експериментальний проект був лише початком великої програми. За її словами, команда Офісу Віце-прем’єра, Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції спільно з Програмою професійної підготовки Офісу зв’язку НАТО в Україні, Національною школою державного управління Великої Британії, Посольством Великої Британії в Україні та Дипломатичною академією при МЗС України розробляють Стратегію та план модульних курсів на наступний рік. «Досвід, який ми отримали цього року, не має бути втраченим, навпаки – ми його примножимо», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона подякувала за співпрацю в цьому напрямі Представництву НАТО в Україні, Програмі професійної підготовки Офісу зв’язку НАТО в Україні, Посольствам Великобританії, Данії, Дипломатичній академії України, в стінах якої відбувалося навчання, Національній школі державного управління Великої Британії за кваліфіковані та високопрофесійні поради щодо вдосконалення навчальної програми.

З вітальним словом також виступили Голова представництва Офісу зв'язку НАТО в Україні АлександерВінніков, Директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України Сергій Корсунський, Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф та керівник Програми Професійної Підготовки Офісу зв’язку НАТО в Україні пан Ове Уруп-Мадсен.

«Найкращою інвестицією в розвиток держави є інвестиція у людський капітал. Це аксіома. Нині Україна бере участь майже у всіх програмах НАТО поза членством в Альянсі. Освітній напрямок для нас є дуже важливим. У червні ми отримали підтримку від штаб-квартири НАТО на 5-річний період. Наступного року програма буде досконалішою, націленою на практичну роботу та розвиток аналітичних здібностей учасників навчань», – зазначив Сергій Корсунський.

Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф також подякувала всім причетним до створення курсу. «Учасники навчальної програми отримали унікальну можливість – підвищити свій професійний рівень задля досягнення політичної мети – євроатлантичної інтеграції України. Я хочу підкреслити, що саме цю мету підтримує й Велика Британія», – зазначила Посол.

У свою чергу Голова представництва Офісу зв'язку НАТО в Україні Александер Вінніков наголосив на важливості продовжувати і вдосконалювати освітню програму. «Практична допомога НАТО робить наші відносини з Україною тіснішими. Наступного року цей проект ми плануємо розширити і зробити ще кращим», – наголосив Александер Вінніков.

Навчальні курси складалися з шести модулів. Більшість дисциплін були пов’язані з історією, сучасністю євроатлантичної інтеграції, з викликами, що стоять перед Альянсом, і шляхами їх подолання у глобалізованому світі. Учасники навчання також мали можливість поглибити знання англійської мови.

01.12.2017

Президент впевнений, що українці підтримають на референдумі вступ до НАТО та членство в ЄС

Президент Петро Порошенко твердо переконаний, що український народ підтримає питання про вступ України до НАТО та членство у Євросоюзі на референдумі.

«Зараз ми твердо тримаємо курс на євроатлантичну інтеграцію і навіть не сумнівайтеся, що вже в дуже скорому досяжному майбутньому в Україні точно пройдуть референдуми – референдум і про вступ до НАТО, і я переконаний, що народ України підтримає таку мою ініціативу, і про членство в Євросоюзі», - заявив Глава держави під час виступу на урочистостях з нагоди Дня працівників прокуратури.

На думку Петра Порошенка, підтримка буде такою ж, як і під час референдуму 1 грудня 1991 року у питанні визнання незалежності України. «Наголошую – результати голосування будуть такими ж переконливо позитивними, як вже вписаний в аннали історії референдум про незалежність України», - сказав він.

Президент нагадав, що 26 років тому цього дня весь український народ сказав багатоголосе «так» державній самостійності своєї Вітчизни. За цей час Українська держава прожила дуже непростий період, констатував він. Однак, з часом народ України переконався у правильності того вибору.

«Життя все розставило по своїх місцях і тепер вже будь-яке опитування демонструє, що далеко за 90% українців твердо переконані в правильності історичного вибору, зробленого голосуванням 1 грудня. Особливо ж згуртували нас, українців, як націю, утвердили у власній силі і власній правоті найновіші роки нашої історії, починаючи з 2014 року і по сьогодні», - підкреслив Глава держави.

За його словами, зараз вже є всі підстави вважати і вірити, що найгірше позаду – в Україні створено нову армію, яка мужньо боронить країну від зазіхань російського агресора, впроваджуються реформи, підписано і ратифіковано Угоду про асоціацію з ЄС та запроваджено безвізовий режим. «Україна отримала – не просто отримала, а виборола – безвізовий режим для нашої 45-мільйонної нації, почала нарешті діяти ратифікована Угода про асоціацію з ЄС. Бо саме 1 грудня, після побиття студентів 29 листопада 2013 року, мільйони українців вийшли на майдани дуже добре організовано для того, щоб вимагати європейського майбутнього для своєї держави і захистити право України повернутися в родину європейських народів», - зазначив Петро Порошенко.

01.12.2017

Співголови Міжпарламентської ради Україна-НАТО Ірина Геращенко і Рейнел Андрейчук виступили за поглиблення співпраці України з НАТО.

Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Геращенко відзначила динамічний розвиток парламентського співробітництва по лінії Україна-НАТО, а також подякувала стороні НАТО за послідовну підтримку територіальної цілісності України, її незалежності та суверенітету. Вона наголосила на тому, що рішення про проведення у 2020 р. у м. Київ Весняної сесії ПА НАТО є потужним політичним сигналом підтримки організацією нашої держави.

І.В.Геращенко привернула увагу до того, що зростання громадської підтримки курсу на членство України в НАТО, яке спостерігається за час російської агресії, свідчить про фундаментальні зміни в свідомості українців за останні роки.

За результатами засідання співголови Міжпарламентської ради Україна-НАТО зробили спільну заяву, у якій підтвердили підтримку територіальній цілісності та незалежності України, засудили агресивну політику РФ та підтримали продовження міжнародних санкцій проти Росії до її повного повернення до міжнародного права, а також закликали держави-члени Альянсу збільшити допомогу Україні на двосторонньому рівні.

Заява співголів Міжпарламентської ради Україна-НАТО Першого заступника Голови ВР України Ірини ГЕРАЩЕНКО і члена Парламентської асамблеї НАТО, канадського сенатора Рейнелл АНДРЕЙЧУК

Брюссель, 28 листопада 2017 р.

Відзначення у 2017 році 20-их роковин підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО стало доброю нагодою для України і держав-членів Альянсу оцінити досягнення їхнього співробітництва та ще раз підтвердити цілі партнерства між ними на майбутнє.

Верховна Рада України і Парламентська асамблея НАТО взяли активну участь у відзначенні цього важливого ювілею. Засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО (UNIC) відбулося у квітні в Києві, у липні Верховна Рада стала організатором Семінару Роуза-Рота і спеціального Урочистого засідання – саме напередодні історичного візиту Північноатлантичної ради до Києва. На своїй сесії у Бухаресті у жовтні 2017 р. ПА НАТО підтримала українську ініціативу і надала їй право вперше провести в країні сесію Асамблеї у 2020 році.

Попри те, що за останні 20 років стратегічні цілі України в її співпраці з НАТО змінилися, саме співробітництво з Альянсом і ПА НАТО було впродовж цього часу винятково активним. Україна залишається єдиним партнером, який брав участь в усіх операціях НАТО. Особливо значущим це співробітництво стало, починаючи з 2014 року. Верховна Рада внесла зміни в національне законодавство, згідно з якими набуття Україною членства в Організації Північноатлантичного договору визнано одним з ключових пріоритетів її зовнішньої політики. Це - мета, яку, згідно з соціальними опитуваннями, підтримує значна більшість українського населення. Тепер політика України зосереджена на досягненні стандартів, необхідних для набуття членства в НАТО.

В рамках нинішньої зустрічі ми підтвердили наші зобов’язання підтримувати євроатлантичну інтеграцію України через міжпарламентське співробітництво. Річні національні програми (РНП) і Комплексний пакет допомоги являють собою найкращі інструменти для розширення співпраці між Україною і НАТО. Вони не обмежуються сферою безпеки і оборони, але й охоплюють політичні, економічні і правові рамки, необхідні для того, щоб забезпечити незворотній і стабільний характер реформування українського оборонно-безпекового сектора, та поєднують найкращі підходи до цивільного демократичного і парламентського контролю. У цьому контексті співробітництво Україна-НАТО скероване на підтримку реформаторських зусиль України, а також цілей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Ми закликаємо органи влади України повною мірою використовувати потенціал РНП і Комплексного пакету допомоги, підтримувати послідовність і темп реформ, зосередитися на втіленні в життя погоджених пріоритетів. Цілі, амбіції і строки виконання завдань РНП мають відображати мету країни набути членство в Альянсі. При цьому ключовим завданням залишається посилення правової держави і боротьба з корупцією, які мають призвести до прийняття демократичних стандартів і створення ефективних механізмів захисту прав людини для усіх громадян.

Водночас, ми закликаємо уряди держав-членів забезпечувати допомогу Україні і нарощувати підтримку ними зусиль Києва, скерованих на максимальне інституційне зближення з НАТО. У цьому зв’язку ми закликаємо держави-члени підтримувати рамки та інтенсивність політичного діалогу і співробітництва між Україною і НАТО на всіх рівнях.

Як парламентський аналог Комісії Україна-НАТО UNIC продовжуватиме надавати підтримку цілям співробітництва Україна-НАТО і здійснювати контроль за їх досягненням. Ми і надалі будемо заохочувати Верховну Раду підтримувати темпи реформ і працюватимемо для збереження єдності держав-членів щодо їхньої підтримки України.

Сьогодні ми ще раз наголосили, що засуджуємо незаконну окупацію Криму Росією і пряму підтримку нею членів незаконних збройних формувань, які діють в регіоні, а також використання нею кібер- та інформаційної війни та інших дестабілізуючих дій. Ми наголошуємо на нашій твердій підтримці незалежності і територіальної цілісності України. При цьому найкращим рішенням для окупованої частини Донбасу залишається повне виконання Мінських домовленостей шляхом посилення Нормандського формату та інших механізмів. Ми закликаємо негайно відновити припинення вогню, покласти край погрозам Моніторинговій місії ОБСЄ, досягти якнайшвидшого прогресу в звільненні заручників і полонених, які незаконно утримуються в Росії та на окупованій території.

25.11.2017

У Брюсселі відбулася зустріч Президента Петра Порошенка з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом

Президент висловив вдячність НАТО за незмінну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та допомогу в протидії російській агресії.

Глава держави відзначив, що Україна продовжує реалізовувати визначений на законодавчому рівні курс євроатлантичної інтеграції та послідовно реформувати сектор безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО.

Було підтверджено зацікавленість української сторони у подальшому поглибленні співпраці з НАТО шляхом ефективного виконання відповідних Річних національних програм та використання Комплексного пакету допомоги НАТО для України.

Президент Порошенко подякував Генеральному секретарю Столтенбергу за чітку позицію стосовно збереження відкритих дверей Альянсу для країн, які відповідають необхідним вимогам.

Генеральний секретар НАТО наголосив, що Північноатлантичний Альянс залишається разом із Україною і наше партнерство є надійним та міцним.

23.10.2017

У Києві відбулись спільні з НАТО командно-штабні навчання з питань захисту критичної електроенергетичної інфраструктури

У період з 16 по 20 жовтня 2017 року в Києві проходили спільні з НАТО командно-штабні навчання з питань захисту критичної електроенергетичної інфраструктури та реагування на порушення стійкості її функціонування на загальнодержавному рівні.

Перші два дні заходу були присвячені академічному курсу, в ході якого українські та іноземні експерти мали можливість обмінятись досвідом роботи у сферах, пов'язаних з управлінням кризовими ситуаціями, включаючи кібербезпеку та кризові комунікації. Під час "активної фази" заходу учасники обговорили існуючу політику, плани, процедури та процеси кризового управління, що дозволяють запобігти кризовим ситуаціям та реагувати на них.

Командно-штабні навчання проводяться в рамках Комплексного пакету допомоги Україні, отриманого під час Варшавського саміту НАТО у 2016 році , та як один із елементів реалізації Річної національної програми-2017.

19.10.2017

У Верховній Раді відбулися спільні комітетські слухання "Наближення України до стандартів НАТО: перешкоди та досягнення. Стан виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО та Стратегічного оборонного бюлетеня України"

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

Захід організований трьома Комітетами: у закордонних справах, з питань європейської інтеграції та з питань національної безпеки і оборони.

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники органів виконавчої влади України, науково-дослідних установ, громадських організацій, ЗМІ та іноземні дипломати.

До учасників слухань звернувся Голова Верховної Ради Андрій Парубій.

«Вступ України в НАТО є ключовим стратегічним завданням для України», - переконаний А.Парубій. За його словами, «дуже важливо, що ми говоримо про вступ в НАТО в той період, коли Українська держава змушена відбивати російську агресію на східних кордонах України, коли питання безпеки для Української держави є питанням номер один».

«Ми усвідомлюємо, що загроза, яку несе Путін - це загроза не тільки для України. Це загроза для усього вільного світу, для всієї світової системи безпеки. Тому для українських хлопців і дівчат на передовій, для всієї України вкрай важливо знати, що ми не самі, що ми стримуємо загрозу не тільки Україні, а й всьому вільному світу», - наголосив А.Парубій і додав: «І кожен розуміє, що загроза Путіна стосується і Європейського Союзу, і Євроатлантичного простору. Тому питання колективної безпеки є для нас питанням ключовим. НАТО є єдиною організацією в світі, здатною зупинити агресора».

«Україна сьогодні може виступати не просто кандидатом, не просто прохачем в члени НАТО, а надійним і твердим союзником Північно-атлантичного альянсу», - заявив Глава Українського Парламенту. На його переконання, «сьогоднішня українська армія вже стала однією з найпотужніших армій Європи, що здобула бойовий досвід, яким ділиться з партнерами Альянсу». Політик висловив упевненість, що співпраця між НАТО і Україною може і повинна вийти на новий рівень. При цьому А.Парубій зазначив, що для цього «треба виконати наші зобов’язання і до 2020 року вийти на стандарти НАТО в українській системі безпеки. Утім вже сьогодні, вважає Голова Верховної Ради, «ми можемо стверджувати, що маємо багато позитивного на шляху співпраці».

За словами А.Парубія, «Парламент, який є надійним партнером Збройних Сил України, дуже чітко і послідовно відстоює позицію членства України в НАТО». Він нагадав, що 8 червня ц.р. Верховна Рада України ухвалила історичне рішення, за яким членство України в НАТО визначено пріоритетом зовнішньої політики держави. А.Парубій висловив подяку постійній делегації Верховної Ради у ПА НАТО, яка провела успішні переговори і фактично добилася рішення, аби була підтримана і реалізована його ініціатива щодо проведення в Україні однієї з наступних сесій Асамблеї: «Треба віддати належне нашій делегації, що працює в ПА НАТО, і сьогодні ми можемо стверджувати, що навесні 2020 року в Україні відбудеться засідання ПА Північно-атлантичного альянсу». Водночас Глава Парламенту підкреслив, що проблемні моменти на шляху набуття членства Україною в Альянсі знайдуть свої рішення, і Парламент в цьому питанні завжди буде демонструвати активну позицію. «Я впевнений, що і сьогоднішні міжкомітетські слухання стануть ще одним важливим кроком на шляху адаптації українського законодавства і українського сектору безпеки до загальних стандартів НАТО», - резюмував Голова Верховної Ради А.Парубій і побажав учасникам заходу плідної і ефективної роботи.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе у виступі наголосила: «Наша мета сьогодні - почати дискусію з НАТО і державами-членами Альянсу про запровадження Плану дій щодо членства України в НАТО як проміжного чи радше проміжного етапу щодо членства».

І.Климпуш-Цинцадзе вважає, що предметний діалог з НАТО у питанні ПДЧ необхідно поступово налагоджувати і розширювати співпрацю, підвищуючи одночасно рівень сумісності з Альянсом. За її словами, ПДЧ є процедура імплементації Декларації Бухарестського саміту, згідно з якою Україна і Грузія стануть членами НАТО. «Початок цієї процедури, на жаль, затягується. Але, з ПДЧ не можна бути готовим чи не готовим. ПДЧ є інструментом, є механізмом. Він не є гарантією чи ознакою набуття членства. А, власне механізмом до підготовки набуття такого членства. Тому його надання є політичним сигналом», - зазначила вона.

І.Климпуш-Цинцадзе погодилася з Головою Верховної Ради України, що «ми до НАТО не йдемо прохачами. Ми маємо що запропонувати Альянсу і ми пропонуємо саме партнерство».

Учасники слухань обговорили досягнення та виклики Уряду у впроваджені міжвідомчої координації співробітництва України з НАТО, ознайомилися з результатами виконання Річної національної програми (РНП) та Стратегічного оборонного бюлетеня України у контексті впровадження Комплексного пакету допомоги НАТО на підтримку України у 2017 році.

Заслухавши та проаналізувавши питання взаємовідносин та співробітництва України з НАТО, учасники міжкомітетських слухань, відзначили, що інтеграція України у євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору на законодавчому рівні є одним з головних пріоритетів національних інтересів України.

Комітети у закордонних справах, з питань національної безпеки і оборони та з питань європейської інтеграції наголошують на необхідності активізувати внутрішньополітичну та зовнішньополітичну роботу з питань євроатлантичної інтеграції України.

За результатами обговорення учасники слухань запропонували надіслати відповідні рекомендації Верховній Раді України, Президентові України, Кабінету Міністрів України для інтенсифікації процесу євроатлантичної інтеграції, успішного виконання Україною Річних національних програм, скорішого досягнення Україною критеріїв, необхідних для початку виконання Плану дій щодо членства в НАТО та отримання запрошення від Альянсу приєднатися до Організації Північноатлантичного договору у якості повноправного члена.

9.10.2017

У Бухаресті триває щорічна Осіння сесія Парламентської асамблеї НАТО

Сьогодні, 9 жовтня ц.р. у ході пленарного засідання Асамблеї буде схвалена резолюція «Стабільність та безпека у Чорному морі», підготовлена спеціальним доповідачем У.Шмітд, Комітет з питань цивільного виміру безпеки.

Окрім того, ПА НАТО прийняла пропозицію української сторони і вперше в Україні пройде щорічна Весняна сесія ПА НАТО 2020 року.

Довідково: Парламентська асамблея НАТО (раніше відома як Північноатлантична асамблея) була заснована у 1955 р. і є консультативним міжпарламентським органом. ПА НАТО є майданчиком для обговорення парламентарями держав-членів рішень у галузі безпеки, які приймаються Альянсом.

Асамблея була створена незалежно від НАТО та інституційно відділена від структур Альянсу. Проте, вона забезпечує зв’язок між НАТО як організацією та парламентами країн-членів Альянсу.

Пленарні сесії ПА НАТО відбуваються двічі на рік і проходять на ротаційній основі у країнах-членах та країнах, які є асоційованими членами ПА НАТО, на запрошення Голови національного парламенту.

Роботу ПА НАТО забезпечують п’ять комітетів:

Політичний комітет;

Комітет з питань оборони і безпеки;

Комітет з питань економіки та безпеки;

Комітет з питань науки і техніки;

Комітет з питань цивільного виміру безпеки.

Україна представлена у Парламентській асамблеї Постійною делегацією Верховної Ради України, яка з травня 1992 року має статус асоційованого члена. У вересні 2016 р. Головою Постійної делегації обрано народного депутата України І.В.Фріз.

3.10.2017

Відеопроект з нагоди 20-річчя стратегічного партнерства Україна – НАТО

http://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ua/inform-center/news/60318-videoprojekt-z-nagodi-20-richchya-strategichnogo-partnerstva-ukrajina--nato

06.09.2017

Під головуванням Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе відбулося чергове засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України

Під час засідання Голова Комісії наголосила на необхідності активізації роботи на шляху глибинних реформ та забезпечення досягнення взаємосумісності у всіх сферах, що необхідно для майбутнього членства України в НАТО відповідно до нещодавно ухваленого Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України».

Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила також важливість візиту в Україну у липні цього року Генерального секретаря НАТО та Північноатлантичної ради, який був приурочений до 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО та став першим за останні дев’ять років візитом цього постійно діючого керівного органу НАТО.

«Нагадаю, що під час цього візиту обговорювалося питання початку діалогу щодо отримання Плану дій щодо членства в НАТО. А це ставить перед нами цілий спектр нових завдань і пріоритетів. Поки ж нам варто зосередитися на виконанні Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік та розроблення нової Програми на наступний рік, яка має набути рис програми підготовки до членства в НАТО», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Під час обговорення стану виконання Річної національної програми у 2017 році директор Департаменту воєнної політики, стратегічного планування та міжнародного співробітництва Міністерства оборони Анатолій Петренко поінформував, що з початку року у Збройних Силах відпрацьовано 150 стандартів НАТО колективної (індивідуальної) підготовки та 17 стандартів у частині захисту та екіпірування.

Проведено 166 заходів оперативної підготовки та 184 основних заходів бойової підготовки, за стандартами НАТО підготовлено 32 тактичні підрозділи. Тривають зміни в логістиці війська та кодифікації, армія обмінюється кодифікованими даними з партнерами Північноатлантичного альянсу.

Тривають зміни і в частині тилового забезпечення. Нещодавно було проведено успішний експеримент з удосконалення продовольчого забезпечення на базі двох військових частин. З урахуванням його результатів до кінця року планується перевести 20% військових частин на систему харчування відповідно до стандартів НАТО.

З метою ефективнішої координації роботи існуючих медичних закладів для військовослужбовців відбувається централізація управлінських процесів. За допомогою роботи Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації 23 військовослужбовці цьогоріч пройшли лікування за кордоном, а від початку російської агресії 140 пораненим учасникам АТО здійснено протезування. Загалом, за допомогою трастових фондів НАТО на виконання різних проектів Міністерством оборони залучено 36 мільйонів євро донорських коштів.

Держава досягла значного прогресу в частині створення професійної армії. Так станом на вересень 120 тисяч військовослужбовців ЗСУ – це контрактники. Окрім цього Україна має 130 тисяч оперативного резерву, з яким проводиться регулярна робота з підвищення рівня бойової і тактичної підготовки на основі рекомендацій партнерів з Північноатлантичного альянсу.

Незважаючи на агресію РФ на Сході України, наша держава не зменшуватиме своїх зусиль в рамках місій під егідою НАТО в Косово (Республіка Сербія) та Афганістані.

За інформацією заступника Міністра освіти та науки Максима Стріхи, в галузі фундаментальних досліджень до спільної з НАТО роботи залучено 1000 вітчизняних науковців, 300 з яких – молоді вчені.

З огляду на недофінансування галузі, Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції доручила опрацювати закладення додаткових коштів на заробітну плату вченим у рамках наукових проектів, підтримуваних Альянсом, до подання проекту бюджету на наступний рік.

Також вона звернула увагу профільного міністерства на можливості, які надає Програма НАТО «Наука заради миру і безпеки».

10.07.2017

У Києві відбулось засідання Комісії Україна-НАТО під головуванням Президента

Глибоко символічно, що Україна зустрічає сьогодні партнерів по НАТО як країна, яка законодавчо визначила вступ до НАТО одним з ключових чинників своєї зовнішньої політики. Про це сказав Президент Петро Порошенко, відкриваючи засідання Комісії Україна – НАТО в Києві.

«Віднині наш пріоритет – інтеграція у євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору. І дуже важливо, що це є рішення НАТО і 29 країн-членів. Жодна країна поза межами НАТО немає права вето, або права дозволу для цієї співпраці. Це воля 29 країн і воля країни – майбутнього члена», - наголосив Президент.

Петро Порошенко підкреслив, що Україна впевнено рухається шляхом, який пройшли наші найближчі сусіди, що приєдналися до НАТО протягом останніх 20 років. Він зауважив, що 13 країн за останні 20 років партнерства України з Альянсом стали членами НАТО. «Сподіваємось на подальшу співпрацю з Альянсом з метою побудови сильної та стабільної України, яка віддана демократії та верховенству права, і забезпечення сили та безпеки Північноатлантичного альянсу. Саме така Україна є запорукою міцної європейської і євроатлантичної безпеки», - підкреслив Президент.

Водночас, Глава держави наголосив, що це не означає, що ми будемо негайно подавати аплікацію, заявку про членство. «Це означає, що нам треба вибудувати реальну програму реформ, програму нашої співпраці, активізувати наші зусилля для досягнення необхідних стандартів. І тут нам необхідна допомога і співпраця з нашими партнерами по НАТО», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент наголосив, що Україна готова до цього. «Ми маємо дуже амбітну програму реформування сектору оборони і безпеки, яка розроблена за участю наших партнерів з НАТО. І ми реалізуємо мету цих реформ – досягнення повної відповідності критеріям членства», - сказав Глава держави.

«Реформування та посилення обороноздатності держави – це першочергове завдання для нашої взаємодії з НАТО на сучасному етапі», - зазначив він.

В свою чергу, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав стабільну, незалежну, суверенну, демократичну Україну – ключовою для євроатлантичної безпеки. Він повідомив, що починаючи з 2014 року НАТО суттєво збільшило свою підтримку України. Єнс Столтенберг нагадав, що на Саміті НАТО в Варшаві минулого року було прийнято рішення про запровадження Всеосяжного пакету допомоги Україні з боку Альянсу на безпекові цілі та впровадження широких реформ в сфері безпеки і оборони.

Генсек Альянсу запевнив, що НАТО буде й надалі продовжувати підтримувати цей амбітній план реформ, які здатні зробити Україну більш демократичною, більш стійкою і процвітаючою. При цьому він відзначив успіх України на шляху реформ, попри виснажливу війну.

«НАТО – друг України, так само як й Україна – друг НАТО», - підкреслив Єнс Столтенберг.

15.06.2017

Відбулось чергове засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва

Захід відбувся 15 червня 2017 р. у м. Києві під головуванням Першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України О.Гладковського і заступника Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій, Директора Департаменту оборонних інвестицій Міжнародного секретаріату НАТО К.Гранда.

Учасники засідання розглянули результати співробітництва України з НАТО у сфері озброєнь і оборонно-промислового комплексу та визначили пріоритети подальшої спільної роботи.

Серед іншого сторони обговорили виконання Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2020 року, участь України в проектах багатонаціонального співробітництва, впровадження технічних стандартів НАТО в Збройних силах України, а також реформування системи логістики та стандартизації ЗСУ.

Довідково: Спільна робоча група Україна – НАТО з оборонно-технічного співробітництва діє під егідою Комісії Україна-НАТО. Засідання проводяться двічі на рік, почергово в Україні та штаб-квартирі НАТО. Перше засідання групи було проведене у 2004р.

14.06.2017

Українсько-норвезький 3D міношукач може стати проривом у науці – представник НАТО Деніз Бетен

В НАТО вважають, що проект тривимірного міношукача (3D), який спільно розробляється науковцями України та Норвегії, в разі успіху стане проривом в науці, що дозволить допомогти вирішити питання розмінування по всьому світу. Про це заявила старший радник програми Деніз Бетен в Осло в ході Інформаційного дня НАТО в рамках програми «Наука для миру та безпеки (Science for Peace and Security (SPS)», коментуючи презентацію відповідного проекту.

Як відомо, завданням проекту, який втілюється за підтримки НАТО, є розробка унікального ручного легкого міношукача, який у будь-якому ґрунті на глибині 50 см зможе встановити місце залягання не тільки металевої, але й пластикової міни та вивести на монітор її зображення у трьох вимірах. Аналогів цьому у світі ще не існує.

“Цей проект має реальний потенціал у питанні вирішення ручного міношукача. Це дуже важливо. Це справжня інноваційна технологія, яка є проривною, особливо у сфері чутливості, яка є дуже високою і може знайти пластик. Також буде зображення вибухового пристрою, що дуже важливо. Міни – це проблема у всьому світі, а тому це буде глобально”, – переконана вона.

Бетен нагадала, що зараз існують ручні детектори, які також мають невеликі екрани, але розмінування з їх використанням займає багато часу та потребує залучення великої кількості людей. “Коли ви подивитесь на кількість мін, які є на сьогодні в землі – а це мільйони на значних територіях, на знешкодження яких у сучасних умовах будуть потрібні тисячі років та сотні людей, це дозволить зберегти багато часу та зробить можливим просуватися вперед значно швидше”, – зазначила представник альянсу. При цьому вона зауважила, що нова технологія надає нові можливості і урядам країн у сфері розмінування.

“Якщо ми зможемо надати технології, які збережуть час, життя, можуть легко переноситься, тому що вони не важкі і мають велику чутливість, це буде важливим стимулом для урядів почати вирішувати питання розмінування, особливо на кордонах, а не тільки у зоні конфлікту. Так, зараз ми говоримо про Україну через конфлікт, але розмінування треба проводити і в мирний час”, – наголосила Бетен.

Предствник альянсу висловила сподівання, що проект буде завершений успішно.

“Коли ми подивимося на реальні досягнення і перші результати, я вірю в те, що вони на шляху до успіху”, – сказала вона.

За словами Бетен, по завершенню реалізації проекту права інтелектуальної власності будуть належати Україні та Норвегії, і “вони зареєструють патент”.

“НАТО не буде претендувати на будь-які зиски з цього. Україна та Норвегія розділять успіх та прибутки”, – додала представник НАТО.

При цьому співрозмовник агентства наголосила, що цей Інформаційний день у Норвегії демонструє, як можна “розвивати партнерство між науковцями та експертами НАТО з українськими науковцями”.

“Програма «Наука для миру та безпеки» надає рамки відкритої платформи, щоб зібрати разом досвідчених науковців, а також показати, що українська наукова спільнота має дуже великий досвід; має, що докласти, і цей проект є взаємовигідним – як для науковців НАТО, так і для українських”, – розповіла Бетен.

Іншим важливим внеском цієї програми НАТО вона назвала підтримку молодих науковців, запобігання вимиванню мізків, просування наукових досліджень та практичне співробітництво в дослідницьких інституціях країн-партнерів.

“У цьому відношенні 3D міношукач є гарним прикладом, який допоможе науковим інститутам поглибити свої дослідження за допомогою побудованої мережі контактів з їхніми колегами з норвезького університету”, – підкреслила представник альянсу.

Бетен вказала, що під час презентації науковці зазначили, що даний проект “покращить можливості країн НАТО та країн партнерів, тобто глобально, реагувати на дуже складні питання розмінування не тільки у мирний час, але й під час конфлікту”. “Подивіться, що відбувається під час операцій проти ІГ в Іраку та Сирії. Дуже важливим є можливість знайти міну, очистити ґрунт та будівлі. Ми повинні запобігти втратам людських життів і зробити це безпечним шляхом”, – наголосила вона.

Проект 3D міношукача в рамках Інформаційного дня НАТО представив докторант Норвезького університету науки та технологій (NTNU) Юрій Войтенко, який є координатором проекту та розробляє програмне забезпечення для приладу. Українську сторону, яка бере участь в програмному забезпеченні проекту, в рамках заходу представляв технічний директор українського агентства з питань перспектив наукових розробок (UARPA) Данило Ситніков.

Завершено перший етап реалізації проекту, в рамках якого виготовлено відповідне апаратне забезпечення. Другим етапом проекту буде написання програмного забезпечення, що займе це 6-8 місяців. Після цього має бути виготовлений дослідний прототип для польових випробувань.

09.06.2017

Верховна Рада України визначила вступ до НАТО метою зовнішньої політики держави

Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України)".

Законом передбачено, що основними засадами зовнішньої політики є поглиблення співпраці з Північноатлантичним альянсом з метою набуття членства у цій організації. За рішення проголосували 276 із 357 зареєстрованих у залі нардепів.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зазначив, що для Росії було важливо, щоб Україна не ввійшла в НАТО. За його словами, «це певною мірою і призвело до російської агресії», анексії частини української території.

Проект Закону зареєстровано за №6470.

01.06.2017

У Вільнюсі відбулись українсько-литовські консультації на рівні Директорів департаментів МЗС України та Литви з питань міжнародної безпеки

1 червня ц.р. у м.Вільнюс відбулись українсько-литовські консультації на рівні Директорів департаментів МЗС України та Литви з питань міжнародної безпеки. Українську делегацію очолив Директор Департаменту міжнародної безпеки МЗС Сергій Шутенко, Литовську делегацію – Директор Департаменту трансатлантичної співпраці та безпекової політики Рєнатас Норкус. У Консультаціях взяв участь Посол України в Литві Володимир Яценківській.

В рамках консультацій було обговорено низку актуальних питань двостороннього співробітництва та партнерства у сфері безпеки, співпраці в рамках міжнародних організацій, а також практичні питання євроатлантичної інтеграції нашої держави.

Українська делегація була прийнята Віце-міністром закордонних справ Литовської Республіки Дарюсом Скусявічюсом.

29.05.2017

Андрій Парубій: Для України вступ у НАТО є стратегічним завданням

Розпочався дводенний офіційний візит Голови Верховної Ради України Андрія Парубія до Грузії.

Голова Верховної Ради взяв участь у тристоронній зустрічі в рамках засідання Парламентської асамблеї НАТО у Тбілісі з Президентом ПА НАТО Паоло Аллі та Головою Парламенту Грузії Іраклієм Кобахідзе.

На початку зустрічі Андрій Парубій зазначив, що він востаннє був у Грузії у 2008 році, коли розпочалася російська агресія проти Грузії. «Тоді ми прибули до Тбілісі з російськими колегами і гаряче вболівали за перемогу Грузії», - згадав Голова Верховної Ради.

Андрій Парубій звернувся до Паоло Аллі з проханням розглянути можливість проведення однієї з наступних сесій Парламентської Асамблеї НАТО у Києві.

Голова Верховної Ради розповів про перебіг бойових дій на Донбасі, зокрема про посилення обстрілів по українських позиціях з боку російських окупантів, та відзначив, що Росія накопичує зброю у Криму.

«Ми вважаємо, що це загроза не лише для регіону, але і для всього світу. Тому солідарність всього світу дуже важлива», - зазначив Андрій Парубій.

Голова Українського парламенту запросив Голову Парламенту Грузії відвідати Київ третього липня та взяти участь в урочистостях з нагоди 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору.

«Я переконаний, що наша співпраця з НАТО і Грузією будуть тільки посилюватися»,- заначив Андрій Парубій.

Нагадаємо, що Голова Українського Парламенту Андрій Парубій перебуватиме з візитом у столиці Грузії Тбілісі 29-30 травня поточного року з метою участі у Пленарному засіданні весняної сесії ПА НАТО.

Програмою візиту передбачено проведення двосторонніх та тристоронніх зустрічей, зокрема, з Президентом ПА НАТО Паоло Аллі, Головою Парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе, з Президентом Грузії Георгієм Маргвелашвілі, з Прем’єр-міністром Грузії Георгієм Квірікашвілі.

24.05.2017

Прийнято Закон "Про ратифікацію Адміністративних домовленостей щодо охорони інформації з обмеженим доступом між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору".

Верховна Рада України ратифікувала Адміністративні домовленості щодо охорони інформації з обмеженим доступом між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору, вчинені 28 вересня 2016 року в м. Києві, які набирають чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішніх процедур, необхідних для набрання ними чинності.

Угода визначає терміни щодо інформації з обмеженим доступом, узгоджує еквівалентність грифів обмеження доступу Сторін, визначає компетентні органи безпеки, що відповідальні за імплементацію Адміністративних домовленостей, допуск та надання доступу до інформації з обмеженим доступом, вимоги до правил обміну, контролю та поводження з такою інформацією, порядок дій у разі порушення правил безпеки, що впливають на цю інформацію, процедурні та контрольні питання тощо.

Проект Закону зареєстровано за №0144.

11.05.2017

Уряд схвалив підготовлений Держкомтелерадіо план заходів щодо інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2017 рік

Кабінет Міністрів схвалив 11 травня План заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 рік. Проект відповідного розпорядження було підготовлено Держкомтелерадіо.

Нагадаємо, що основною метою Концепції є підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівня довіри до НАТО як до інституції, що відіграє ключову роль у зміцненні міжнародної безпеки.

До підготовки проекту Плану заходів на 2017 рік Держкомтелерадіо залучив провідних експертів та інституції НАТО, представників органів державної влади та громадських організацій.

Відповідно до плану у 2017 році велика увага приділятиметься роботі в регіонах. Серед запланованих заходів - проведення прес-конференцій та регулярних брифінгів з актуальних питань співробітництва України з НАТО; проведення публічних заходів за участі представників органів державної влади, громадських організацій, представників структур Організації Північноатлантичного альянсу і держав-членів НАТО в Україні; проведення навчальних семінарів для представників регіональних і місцевих засобів масової інформації з питань співробітництва Україна-НАТО та державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.

Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення України щодо державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції здійснюватиметься шляхом ефективної координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів та широкого залучення неурядових організацій, наукових установ, засобів масової інформації, у взаємодії зі структурами НАТО в Україні.

25.04.2017

Північноатлантична Рада на чолі з Генеральним секретарем НАТО відвідає Україну в   2017 р.

Відбувся робочий візит до штаб-квартири НАТО Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе.

У рамках зазначеного візиту Віце-прем’єр-міністр зустрілась з Генеральним секретарем НАТО Є.Столтенбергом, а також взяла участь у засіданні Комісії Україна-НАТО, у ході якого були обговорені основні пріоритети Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2107 рік (РНП).

Під час свого виступу І.Климпуш-Цинцадзе наголосила на тому, що цьогорічна РНП була розроблена за допомогою рекомендацій союзників та активного залучення громадянського суспільства. Окремо вона поділилася очікуваннями української сторони від запланованої на 25 травня ц.р. зустрічі глав держав та урядів країн-членів НАТО.

У свою чергу, Генеральний секретар НАТО Є.Столтенберг підтвердив, що Україна і надалі залишається на порядку денному Альянсу. За його словами, трагічний інцидент, який трапився на сході України із членами СММ ОБСЄ продемонстрував погіршення безпекової ситуації на Донбасі. У цьому контексті, союзники в черговий раз закликали Росію виконати свої зобов’язання у рамках Мінських домовленостей. Вони також підтвердили свою незмінну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

У ході засідання Комісії Україна-НАТО союзники підтвердили своє рішення здійснити протягом поточного року візит Північноатлантичної Ради до України.