У засіданні «круглого столу» взяли участь заступник голови обласної ради Яків Бондар, голова Ради Федерації профспілок Сергій Петров, ректор КНТУ Михайло Черновол, члени комітету економічних реформ, депутати обласної ради, науковці, керівники потужних підприємств та агро формувань області, підприємці, журналісти, молоді науковці.

Як зазначив голова облдержадміністрації, перед учасниками «круглого столу» стоїть головне завдання – не лише обговорити основні засади Програми, а напрацювати реальні пропозиції щодо шляхів втілення в життя її ключових завдань.

Сергій Ларін зауважив, що враховуючи різке погіршення протягом останніх років економічного становища держави, яку в такому стані новій владі залишили у спадок попередники, Президент України Віктор Янукович поставив завдання швидко провести масштабні реформи, зробити якісний ривок вперед у національному розвитку задля досягнення стратегічного завдання – через 10 років увійти у двадцятку найрозвиненіших країн світу.

Сергій Ларін зазначив: «Президент України у своєму посланні до Українського народу окреслив завдання, які нам потрібно виконати для покращення життя людей. Головний висновок з президентської промови – реальні економічні реформи треба починати негайно. Саме на досягнення цієї стратегічної мети з перших днів спрямована робота Президента України та його команди».

За словами керівника області, Програма економічних реформ визначає стратегію реформування національної економіки на п’ять років. - Цей документ було розроблено відповідно до завдань і положень передвиборчої програми Президента України, який продовжує логіку, задану програмними документами Уряду Віктора Януковича 2006-2007 років, - зауважив Сергій Ларін.

Аналізуючи структуру Програми економічних реформ голова облдержадміністрації зазначив, що вона охоплює широкий набір стратегічних перетворень за чотирма напрямками: створення базового підґрунтя для економічного зростання; формування сприятливого бізнес-клімату; модернізація інфраструктури та базових секторів економіки; поліпшення якості життя.

За його словами, ключовими відмінностями Програми від інших документів, які мали подібну назву, але так і "вмерли" на полицях, є: чітка методологія побудови Програми; взаємоузгодженість реформ в одних секторах з реформами в інших; вказано індикатори успішності реформ; чітка регламентація процесу реалізації визначених нею завдань по трьох етапах реалізації (до кінця 2010 року, 2011-2012 роки та 2013-2014 роки). Базовою ж відмінністю Програми є політична єдність влади, що дозволяє швидко і рішуче втілити її у життя.

Сергій Ларін озвучив головні завдання кожного із трьох етапів проведення реформ. Перший етап розрахований до кінця 2010 року. Ним передбачено прийняття законопроектів, що є базовими для проведення реформ. Сергій Ларін нагадав, що у парламент вже внесені Податковий та Бюджетний кодекси, на черзі - законопроекти по дерегуляції бізнесу щодо принципів ринкового нагляду, безпечності продукції, сертифікації, стандартизації продукції, суттєвого скорочення видів ліцензування, запровадженню дієвого державно-приватного партнерства.

У результаті реалізації завдань цього етапу очікується досягнення макроекономічної стабілізації. Приміром, вже у квітні обсяги зростання промислового виробництва склали 12,6%, відбулося зростання ВВП за І квартал – на 4,8%. Світовий банк вже поліпшив прогнози економічного розвитку України у 2010 році.

В рамках другого етапу, що розрахований до кінця 2012 року, передбачається формування базових засад для запровадження другого рівня пенсійної системи, перехід до принципу адресності для всіх видів соціальної підтримки, створення єдиного соціального агентства, посилення відповідальності і повноважень місцевої влади, перегляд тарифної політиці (тарифи будуть встановлюватися на економічно обґрунтованому рівні незалежним регулятором), спрощення митних процедур, скорочення кількості перевіряючих органів. На цьому етапі очікується підписання договору про вільну торгівлю між Україною та ЄС.

Сергій Ларін зазначив, що третій етап Програми довгостроковий, до кінця 2014 року, і ним передбачено запровадження обов’язкового медичного соціального страхування, укріплення місцевих громад (проведення модернізації інфраструктури сільської місцевості, запровадження податку на майно).

Голова облдержадміністрації наголосив, що Президент України покладає велику надію на активну позицію регіональних комітетів з економічних реформ, адже як він наголосив, Програма реформ не може бути успішною, якщо кожен її пункт не "пропустити" через призму кожного регіону.

Він повідомив, що окреслені завдання реалізації Програми знайдуть своє відображення у Програмі "Центральний регіон – 2015", розробка якої вже розпочата, визначено організаційні питання.

- Через засоби масової інформації, громадські обговорення, «круглі столи», консультації з науковцями, практиками, експертним середовищем ми прагнемо створити Програму реальних кроків до відродження і нового дихання економіки області, її аграрного потенціалу, ефективного використання природних багатств – переконаний керівник області, зазначивши, що територія, де найродючіша земля з ледь не всією таблицею Мендєлєєва, не може бути вічним проханням грошей. Тому роль науки, бізнесу, громадських інституцій у процесах, переоцінити важко.

- Ми розраховуємо на науковий, практичний досвід. Готові до дискусій, практичних кроків. Вітатимемо будь-яку співпрацю, ініціативи, проекти на користь розвитку області, а значить і держави, - зазначив Сергій Ларін.

Проаналізувавши структуру та положення Програми економічних реформ, учасники засідання перейшли до обговорення пропозицій щодо шляхів реалізації її завдань.

Голова Ради Федерації профспілок Сергій Петров наголосив, що профспілки наполягають на необхідності модернізації системи соціальної підтримки забезпечення громадян, щоб вона носила адресний характер. Тому вони вважають за доцільне прийняти закон, яким би передбачався систематичний перегляд та упорядкування пільг і компенсацій, забезпечувалося їх фінансування відповідно до реальних можливостей держави; створення єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на допомогу; розробити соціальні норми та нормативи, згідно з якими призначатимуться і розраховуватимуться соціальні гарантії та низка інших пропозицій.

Тематика, яку порушив під час «круглого столу» голова обласної громадської організації підприємців, генеральний директор фірми «Ацинус» Григорій Урсол – зменшення адміністративного тиску на малі підприємства. За його словами, особливого захисту з боку держави потребує малий і середній бізнес, адже найбільшою проблемою для них є безкінечні перевірки контролюючих органів, яких в Україні налічується близько 100. Приміром, протягом минулого року в очолюваній ним лікарні Св. Луки перевіряли 337 днів, а в І півріччі нинішнього року – вже 335. На думку Григорія Уросла необхідно зменшити кількість контролюючих органів та скоротити інтервал між перевірками, хоча б до двох тижнів, лиш за таких умов бізнес успішно розвиватиметься, що буде на користь державі. Потребують також вирішення питання щодо отримання землі та спрощення процедури реєстрації бізнесу.

Крізь призму великого бізнесу окреслив проблеми і голова правління організації роботодавців в області, голова спостережних рад ЗАТ «Ельворті Груп» та «Гідросила Груп» Павло Штутман. На його думку, необхідно усунути зайві бюрократичні перепони під час отримання земельних ділянок для здійснення підприємницької діяльності. Павло Штутман зазначив, що зараз бізнесу доводиться працювати у нелегких умовах – велике податкове навантаження, з жовтня минулого року досі не повернуто ПДВ, у зв’язку з чим підприємства змушені збільшувати собівартість продукції. А проблеми із оформленням земельних ділянок у Кіровограді він охарактеризував як гіперкорупцію.

Фактор продуктивності праці і зростання економіки порушила у своєму виступі доктор економічних наук Марина Семикіна. Вона зазначила, що індикатором економічного розвитку країни є зростання продуктивності праці, що передусім залежить від гідної оплати праці. Аналіз ситуації показує, що в Україні мінімальна заробітна плата є найнижчою, порівняно з країнами ЄС, що заважає стимулюванню працівника до якісного виконання своїх обов’язків. Вагому роль у підвищенні продуктивності праці має відіграти реформування оплати праці, забезпечення працівників гідними умовами праці та соціальними гарантіями.

Реформування потребує і медична галузь. За словами заступника головного лікаря обласного онкологічного диспансеру Володимира Яриніча, медична галузь переживає не найкращі часи: брак фінансування, кадрова криза, низький рівень оснащення лікувальних закладів, низький рівень оплати праці молодих спеціалістів. Тому Володимир Яриніч запропонував внести до Програми економічних реформ низку пропозицій щодо поліпшення державного фінансування та ефективного використання цих коштів, стимулювання здорового способу життя, створення сприятливих умов праці, збільшення фінансування медичних програм.

До обговорення також долучився декан факультету «Економіка та менеджмент» КНТУ Олександр Левченко, який порушив тему розвитку інноваційного діяльності на регіональному рівні.

Підсумовуючи результати «круглого столу», голова облдержадміністрації доручив головному управлінню економіки облдержадміністрації узагальнити озвучені пропозиції і подати їх авторам Програми економічних реформ. А також продовжити системну аналітичну роботу із вивчення та вирішення на регіональному рівні порушених проблем.