Відкриваючи засідання, голова Ради старійшин Микола Сухомлин коротко зупинився на особливостях формування бюджету нинішнього року. Насамперед, за його словами, це дійсно децентралізація, згідно з якою органам місцевого самоврядування надано додаткові повноваження, а під ці повноваження – і додаткові критерії фінансування. Друге – те, що значну частину податків скорочено (із 22-х до 8-ми). І ще одна особливість – не виключено, що після селекторної наради, яку провів минулого четверга Прем’єр-міністр України з головами облдержадміністрацій, областям буде запропоновано розробити мобілізаційні плани, оскільки наша економіка вже близько року працює в умовах антитерористичної операції, а, по суті, в умовах війни.

– Ніхто з нас, – зазначив Микола Сухомлин, звертаючись до учасників засідання, – за період своєї роботи в органах виконавчої влади чи місцевого самоврядування, в планових органах жодного разу не стикалися з подібним питанням, тобто розробкою та впровадженням на практиці мобілізаційних планів. Нинішня ситуація ставить перед державою і таке завдання.

Які основні показники та орієнтири визначені у двох найважливіших документах, за якими житиме Кіровоградщина нинішнього року, членам ради старійшин розповіли директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Ніна Рахуба та директор департаменту фінансів Сергій Шеремет.

Особливості цьогорічної програми соціально-економічного розвитку області, за словами Ніни Рахуби, полягають у доданих двох нових розділах – "Підтримка військовослужбовців і населення, яке постраждало від окупації або від проведення АТО" та "Мобілізаційна підготовка". Щодо другого розділу, то є Указ Президента про мобілізацію, визначено ряд завдань, які потрібно буде вирішувати у поточному році, а для їх реалізації необхідна бюджетна підтримка.

У програмі є також розділ окремо по кожному місту і району, тут зазначається перелік основних завдань (інвестиційних проектів та соціальних заходів), які території вважають актуальними у поточному році. Цей перелік, до речі, сформовано на основі обласної програми "Центральний регіон", дія якої нинішнього року завершується.

Окрім того, до програми додано три додатки, яких не було в попередні роки. У першому визначено перелік проектів міжнародної технічної допомоги, які будуть реалізовуватись і до яких, відповідно, долучаються суб’єкти з Кіровоградщини. Другий містить перелік заходів державного і міжрегіонального значення, що, скоріше за все, відбудуться в області у 2015 році. Це, приміром, третя національна агропромислова виставка "АгроЕкспо", всеукраїнське свято театрального мистецтва "Вересневі самоцвіти" та інш. У третьому додатку зазначається перелік основних меморандумів та угод, укладених облдержадміністрацією та обласною радою з різними, у тому числі міжнародними, організаціями.

– Якщо сказати в цілому, що нас очікує у нинішньому році, – зазначила Ніна Рахуба, – то коротко це можна охарактеризувати так: втримати ситуацію на рівні 2014 року було б найкращим варіантом.

Керівник департаменту економічного розвитку озвучила заплановані на 2015 рік обсяги виробництва у галузі промисловості, сільського господарства, прогнозовані показники у сфері капітальних інвестицій, зовнішньоекономічній діяльності та соціальній сфері. Середньомісячну заробітну плату в області, зокрема, планується довести до 3 тисяч гривень (за підсумками минулого року вона склала 2788 гривень). Розрахунки, за словами Ніни Рахуби, дуже обережні, адже на оплату праці, як відомо, ще торік введено певні обмеження, знято надбавки та пільги у певних категорій працівників, а все це, звісно, позначається на рівні середньомісячного заробітку.

Що стосується рівня бюджетних надходжень у 2015 році, то, як повідомив Сергій Шеремет, обсяг уже сформованого бюджету по області становить 5 мільярдів 323 мільйони гривень, з них 1,5 мільярда складають власні і закріплені доходи (те, що збираємо самі), все інше – трансферти з державного бюджету у вигляді різноманітних субвенцій та дотацій. Місцеві бюджети на території області, як і обласний, сформовано на підставі нових підходів, визначених у законодавстві, тобто з урахуванням змін, внесених до Бюджетного та Податкового кодексів.

Окрім того, зазначив керівник департаменту фінансів, окремі революційні підходи передбачені і в Законі про держбюджет на нинішній рік, відповідним чином вони екстраполюються й на місцеві бюджети. Зокрема в них з’явиться акцизний збір на алкогольні напої, тютюнові вироби та паливно-мастильні матеріали (чого раніше не було), тобто у дохідній частині бюджетів органів місцевого самоврядування на рівні села, селища, міста виникає нове джерело надходження. Хоча, з іншого боку, це можна сприймати досить критично, адже для того, щоб отримати більше коштів, необхідно більше пити і палити. Що з точки зору здоров’я – шкідливо.

Ще однією новацією у місцевих бюджетах є податок на майно (квартири, будинки, приміщення). Поки що надходжень, як з одного податку, так і з іншого, бюджети не відчувають, оскільки існують певні проблеми з адмініструванням даних надходжень.

В таких умовах і відбувається сьогодні формування місцевих бюджетів. За словами Сергія Шеремета, на цьому етапі намагаємось, перш за все, передбачити стовідсоткове асигнування заробітної плати працівників бюджетної сфери та оплату енергоносіїв, а також фінансування інших захищених статей видатків – забезпечення медикаментами та харчування. Зазначені видатки фінансуються не в повному обсязі, а в тих розмірах, які можуть взяти на себе бюджети.

Щодо конкретно обласного бюджету, то тут теж є ряд новацій. Йому передано окремі видатки, яких не було у минулі роки. Зокрема, відтепер за рахунок обласного бюджету фінансуватиметься ветеринарна медицина. На території області є 25 ветлікарень та лабораторій, їх утримання коштуватиме бюджету 21,5 мільйона гривень. Ще 15 мільйонів вони отримують за рахунок власних надходжень (ці кошти спрямовуються до спеціального фонду).

На рівень областей передано і фінансування фізкультурно-спортивних товариств ("Колос", "Україна", "Динамо", "Спартак").

– Що з ними робити, наскільки нам їх потрібно утримувати, ми ще до кінця не розуміємо, – зазначив Сергій Шеремет. – Раніше вони утримувалися за рахунок частково державного бюджету, частково – коштів Фонду соціального страхування. Сьогодні держава відмовилась від їх фінансування. Ми також не були особливо готові до таких нововведень, тому фактично по ходу намагаємось врахувати, скільки ж нам потрібно ресурсів, щоб утримувати ці речі.

Ще більш проблемною є ситуація з фінансуванням п’яти колишніх відомчих медзакладів, переданих на утримання територій за місцем їх розташування. Мова йде про три дільничні лікарні Укрзалізниці (в Добровеличківці, Знам’янці, Гайвороні) та дві лікарні уранових шахт (Смолінської й Інгульської). Об’єми фінансування цих закладів досить значні, тому території, на яких вони знаходяться, забезпечити їх коштами до кінця поточного року не в змозі. На перших порах фінансування буде, але це лише 20-30% від річної потреби. Тобто, питання досить проблемне і потребує серйозного вирішення.

Також Сергій Шеремет звернув увагу й на те, що якщо в попередні роки об’єм фінансового ресурсу для області (тобто обсяг потрібного нам бюджету) розраховувався за так званою формулою Міністерства фінансів, то нині подібного підходу вже немає. Цього року держава сказала: ми даємо ресурс на освіту, охорону здоров’я, на професійно-технічну освіту, все інше заробляйте самі. Тож сьогодні не визначено, як раніше, ресурсу ні на культуру, ні на соціальний захист, ні на фізкультуру і спорт, ні на інші делеговані повноваження.

Разом з тим, на думку керівника фінансового департаменту ОДА, підготовлений обласний бюджет є збалансованим і реальним до виконання як у дохідній, так і видатковій частині.

Члени Ради старійшин протягом засідання не тільки обговорювали чи коментували почуту інформацію, а й вносили свої пропозиції, з огляду на поточну ситуацію в державі. Зокрема заступник голови Ради старійшин Василь Сибірцев (голова обласної ради у 1999-2006 роках) запропонував активніше долучати підприємства області до виробництва та ремонту продукції військового призначення, адже маємо свій авіаремонтний завод. А, у зв’язку з мобілізаційними заходами, варто, мабуть, задуматись над тим, щоб залучати до роботи на підприємствах людей пенсійного віку – на зміну тим, хто буде мобілізований до війська.

– Не можна сьогодні жити так, ніби нічого не відбувається. Так, як ми жили вчора чи позавчора, – зазначив він. – Ситуація в країні інша. Війна не закінчується на кордоні Дніпропетровської області. Вона вже скрізь.

Микола Сухомлин відповів на це, що частина висловлених Василем Сибірцевим пропозицій відображена у мобілізаційному плані. Крім того, два світловодських підприємства вже виготовляють продукцію, що йде на потреби української армії.

Натомість Тетяна Дмитренко, яка кілька років тому працювала заступником голови – керівником апарату облдержадміністрації, а в попередні часи – заступником голови облвиконкому (1986-1990), цікавилася, чи породжує новий підхід до формування та наповнення місцевих бюджетів мотивацію саме для сільських голів. Чи цей механізм не проглядається?

Директор департаменту фінансів Сергій Шеремет підтвердив, що мотивації у сільських голів поменшало. Якщо минулого року до сільського бюджету надходило 25% податку на доходи фізичних осіб і керівник громади був зацікавлений у тому, щоб підприємств на території села більшало (зазначений податок був одним з основних джерел наповнення сільського бюджету), то нині ці надходження у села відібрали. Лишається згаданий акцизний збір та земля. Разом з тим, не слід забувати, що зараз на рівні села, селища не залишилось соціально-культурної сфери взагалі. Фінансування ФАПів, дитсадків, шкіл, які знаходяться на їхній території, здійснюється за рахунок районного бюджету.

Свої пропозиції та зауваження щодо бюджетних новацій висловили також Михайло Громовий, Віктор Щербина, Володимир Богонос та Олександр Березан. Оскільки ці новації змінюють у певній мірі баланс доходів-видатків, зокрема на рівні районів, то на засіданні Ради старійшин прийнято рішення рекомендувати територіям проаналізувати бюджетні витрати 2014 року у порівнянні із запланованими витратами на 2015 рік, з урахуванням додаткових функцій та фінансування.

– Це потрібно для того, – зазначив Микола Сухомлин, – щоб райони могли визначити для себе вузькі місця, зрозуміти, куди направити зусилля, аби компенсувати втрати у фінансуванні, що в нинішньому році стосуються і соціальної сфери.