Більше вісімдесяти років пройшло відтоді, як Україну спустошив один із найстрашніших в історії людства голодоморів - 1932-1933 років. За різними оцінками, Україна втратила від 4 до 10 мільйонів громадян – більшість з яких селяни. Майже кожна українська родина постраждала від Голодомору.

Наш обов’язок – завжди нести в серцях пам’ять про ті страшні події, за мільйонами невинно загублених життів та скалічених доль, щоб ніколи не допустити подібного.

Жахлива трагедія українського народу ХХ століття об’єднує наших громадян, які щороку в четверту суботу листопада запалюють свічку пам’яті та приходять до пам’ятних знаків у своїх містах і селах.

У цей день, всюди, як на Кіровоградщині, так і по всій Україні, а також за кордоном звучатимуть жалобні дзвони за невинно убієнними.

Впевнений, що кожен з нас запалить свічку пам'яті, зупиниться і схилить голову у загальнонаціональній хвилині мовчання в пам’ять перед мільйонами жертв Голодомору 32-33 років.

Згадаємо усіх наших співвітчизників, дідів і прадідів, братів і сестер, відомих і невідомих.