Феисбук

Гаряча телефонна лінія голови Кіровоградської обласної державної адміністрації

Голова обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко провів черговий особистий прийом громадян

Цього разу він був особливо багатолюдним, адже по трьох із заявлених восьми звернень приїхали цілі делегації. Найбільш чисельною була із села Покотилового Новоархангельського району, де люди відстоюють своє право на сільську землю з резервних запасів, яку хочуть отримати для ведення особистого селянського господарства. Головне управління Держземагентства в області їм поки що такої можливості не дає.
Тема першого гуртового звернення стосувалася проблем, що стали наслідком "розчленування" у 2004 році ДХК "Олександріявугілля". Для Сергія Кузьменка як олександрійця вона особливо зрозуміла, а для Кіровоградщини – це давно наболіле питання. Колишні працівники одного з підрозділів ДХК – розрізу "Морозівський", які хочуть повернення трудових книжок, звільнення з роботи в офіційному порядку та виплати заробітної плати, вчергове приїхали запитати, скільки це ще триватиме і на що їм, врешті, сподіватися. За словами Ніни Гайдаєнко, за довгі роки ходіння по чиновницьких кабінетах, у тому числі високих (олександрійці зі своєю проблемою неодноразово були і в Кабінеті Міністрів, і в Верховній Раді), вони вже самі стали юристами, розбираючись в орендно-правових хитросплетіннях, однак реального результату це не дало: люди продовжують ходити по замкнутому колу. Невиплачена їм та багатьом іншим заробітна плата – це не відраховані до Пенсійного та інших соціальних фондів внески, що "узаконюють" страховий стаж, а він, у свою чергу, має превентивне значення для призначення та обрахування пенсії.
Тому питання "що робити і чого нам чекати?" продовжують залишатись для екс-працівників вугільного підприємства більш ніж актуальними. Сергій Кузьменко дав на них максимально чесну відповідь – не лише як нинішній голова ОДА, а й як вчорашній народний депутат, який впритул займався цим питанням у парламенті. Свою діяльність як нардеп він розпочав із законопроекту, в якому, зокрема, пропонував списати суми заборгованих до Фондів внесків, аби працівникам за той період, коли вони не отримували заробітної плати, страховий стаж все-таки зараховувався. З цим законопроектом, за його словами, почав ходити по парламентських комітетах, роз’яснюючи ситуацію і просячи підтримки у колег. Ті його не підтримали, поцікавившись, натомість, чи не працює він лобістом у бізнесменів, які брали вугільні розрізи в оренду, оскільки пропонує списати заборгованість з приватних підприємств. На його заперечення, що він лобіює інтереси своїх виборців, а не орендарів, мені дали зрозуміти, зазначив Сергій Кузьменко, що на державному рівні не можна вирішувати приватні питання. Можна тільки ті, які стосуються всієї країни. Подібних недоплат в Україні, як з’ясувалось, на 500 мільйонів гривень, фінансова ж ситуація у Пенсійному фонді відомо яка, тому уряд дозволу на такі кроки не дає.
Разом з тим, уже в парламенті нового скликання від депутата-олександрійця знову буде подано законопроект щодо можливих шляхів (з іншим формулюванням) вирішення накопичених у буровугільному комплексі проблем. Яким буде доля цього документу, чи сприймуть його нинішні народні депутати, покаже час. Однак, тримаючи цей варіант в запасі, на переконання голови ОДА, треба вживати й інші кроки, які можуть дати конкретні результати.
Насамперед, слід звертатися вже до нового міністра енергетики та вугільної промисловості, інформуючи його про ситуацію, зокрема і про те, що після розірвання договору оренди з ТОВ "Експлерент", котре брало в користування розріз "Морозівський", новостворене ДП "Бурвугілля", якому було передано на баланс повернуте майно, правонаступником орендаря себе не визнало. Тобто, за словами заступника директора департаменту інфраструктури та промисловості ОДА Володимира Слінченка, інтереси працівників у даному випадку, яким ТОВ заборгувало заробітну плату, не були враховані. У квітні поточного року обласна державна адміністрація зверталася до колишнього міністра Юрія Продана, та відповіді немає й досі.
Слід, мабуть, мати на увазі і такі чиновницькі ходи, як звернення до міністра, до депутатів, зазначив Сергій Кузьменко, але реально, на його думку, проблема буде вирішена тоді, коли прийдуть підприємці чи структури, які всерйоз візьмуться за реанімацію вугільних об’єктів. В енергетичному комплексі країни нині серйозні проблеми, тож цілком закономірно, що знову з’явився інтерес до олександрійського вугілля. На сьогодні є ряд бізнесменів та інвесткомпаній, яких цікавлять Морозівський та Костянтинівський розрізи з метою їх відродження і подальшої експлуатації.
Це, вважає голова ОДА, найреальніший крок, оскільки сподіватись на поновлення вуглевидобутку та, відповідно, погашення зарплатних боргів через державний механізм, з огляду на війну, безгрошів’я і пов’язані з цим проблеми, річ малоперспективна. Тим же, хто виявить бажання розвивати свій бізнес у вугільній галузі Олександрії, обов’язковою умовою буде виписано, що вони мають заплатити всі соціальні виплати та вирішити проблемні питання.
– Я абсолютно на вашому боці, – сказав Сергій Кузьменко, звертаючись до колишніх працівників розрізу "Морозівський". – Розумію вашу проблему, сподіваюсь, що ми її вирішимо, але не за принципом справедливого обурення – ми праві, а за тим принципом, який дасть реальний результат. Це, я вважаю, найкращий вихід із ситуації.
Делегація із Світловодського району (в основному жителі села Свердлівки) звернулася до голови облдержадміністрації з двома проблемами. Перша з них – біля села розростається несанкціоноване сміттєзвалище, на яке вивозять різні нечистоти та відходи, воно періодично загорається, димить, завдаючи шкоди здоров’ю місцевих жителів та навколишньому середовищу. Не менший клопіт спричиняє замулений обвідний канал, який не може в достатній кількості пропускати скачану з верхів’я воду, тому вона підтоплює будинки у селі: "у наших підвалах стоїть вода".
Щодо першого питання, то Сергій Кузьменко повідомив, що у нього була з цього приводу зустріч з головою РДА Русланом Степурою і він поінформований, що звалище, про яке йдеться, не впорядковане, земля під нього офіційно не виділена, тобто воно, по суті, стихійне, псує екологію, а оскільки знаходиться біля населених пунктів, мешканці незадоволені, тому треба щось робити.
Світловодці, зі свого боку, заявили, що є люди, які візьмуться за цю проблему, вони мають відповідний досвід, але потрібне рішення обласного управління Держземагентства про надання земельної ділянки під звалище та інші необхідні дозволи. Представник департаменту екології та природних ресурсів ОДА повідомила, що 7 грудня відбулося засідання відомчої комісії, яка розглянула питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для даного сміттєзвалища і вирішила його позитивно.
Тепер справа за земельним відомством. Голова ОДА, з огляду на актуальність даного питання, пообіцяв посприяти в тому, аби воно вирішилось максимально оперативно.
Обговорення другої проблеми зайняло більше часу та роз’яснень з боку начальника обласного управління водних ресурсів Юрія Топузова. Він розповів, що обвідний канал, про який іде мова, побудований у 1975 році для відведення води з озера Великого, що є своєрідним накопичувачем скачаних вод. Знаходиться воно у Хмельницькому мікрорайоні Світловодська (колишнє село Табурище), який розташований на місці старого русла Дніпра, тож рівень ґрунтових вод тут завжди був досить високий. "Зайва" вода скидалася в озеро (його ще називають Табурищанським), а далі – у спеціальний 20-кілометровий обвідний канал, що проходить територією Кіровоградської та Полтавської областей. За роки його існування ніяких очищувальних чи будь-яких інших робіт на цьому об’єкті не проводилось.
У 2005 році, зазначив Юрій Топузов, за дорученням тодішнього Державного комітету по водному господарству, було створено комісію за участі представників облдержадміністрацій та фахівців водгоспу обох областей, котра повністю проінспектувала трасу обвідного каналу. В результаті з’ясувалося, що якщо 10 кіровоградських кілометрів хоча б частково "живі", то на території Полтавщини, де теж є 10 кілометрів, "взагалі не було видно, що цей канал колись існував". Після детального вивчення ситуації щодо доцільності його розчищення чи, можливо, навіть будівництва нового каналу і, у зв’язку з цим, виготовлення відповідного техніко-економічного обґрунтування, комісією було підготовлено та передано до Держводгоспу протокол, розглянутий відомчою технічною комісією, котра й винесла рішення про недоцільність розчистки обвідного каналу від намулу. Підстави для цього: за роки існування каналу на території його прокладання було збудовано чимало об’єктів, зокрема, газопровід "Союз" з трубою діаметром 1400 мм, дорожні переходи та інші об’єкти, тому, якщо "взяти технічні умови всіх служб і прикинути скільки це буде коштувати", виходить, що дуже дорого і економічно недоцільно.
Пізніше внутрішньообласна комісія ще раз повернулась до цього питання і, як варіант, запропонувала скидати воду з озера напряму, у ближчі водойми. Йшлося вже навіть про розробку техніко-економічного обґрунтування, коли з’ясувалось, що у Табурищанському озері – не лише підземні води, які скачуються, а й каналізаційні стоки. Тобто, скидати їх напряму у водойми неможливо, треба будувати очисну насосну станцію.
Які варіанти на сьогодні? Юрій Топузов вважає, що світловодській міській і районній владі необхідно визначатись з певним рішенням, оскільки вода дійсно підтоплює будинки, люди від цього страждають. Тому треба шукати прийнятний варіант і готувати проектно-кошторисну документацію. При її наявності, можливо, можна буде внести цей об’єкт з відповідним фінансуванням в цільову обласну програму
Підсумовуючи обговорення даного питання, Сергій Кузьменко констатував: він зрозумів, що є проблема, а якщо вона є, то про неї треба не говорити, а починати з виготовлення необхідної документації і робити подальші кроки для того, щоб дану проблему вирішити.
Небайдужі до потреб громади світловодці отримали контакти обласних посадовців, з якими зможуть зв’язуватися для з’ясування поточної ситуації по тих питаннях, з якими приїжджали на особистий прийом до голови облдержадміністрації.
Більшість інших звернень стосувалися земельних питань (без нарікань на міськ/районні відділи чи обласне управління Держземагентства не проходить практично жоден особистий прийом голови ОДА). Тема ще двох скарг – житло (сина виселяють із помешкання, де раніше жив його батько) та вода (житель приватного сектору у місті Олександрії хоче встановити вуличну колонку для води, але частина сусідів категорично проти: у них є свої свердловини і платити за загальну колонку вони не хочуть).
По всіх питаннях, з якими звернулися громадяни, профільним підрозділам обласної державної адміністрації та обласним службам надано відповідні доручення, а кожне звернення взято на контроль.



     


Маєте проблеми зору?
Оберіть зручний формат:

  A-   A   A+



Сайт Президента України
Сайт Кабінету Міністрів України
Верховна Рада України

АНОНС

ГРОМАДЯНАМ






©Кіровоградська обласна державна адміністрація. Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International.

Програмно-технічна підтримка - відділ забезпечення інформаційних систем і технологій апарату ОДА тел. 32-06-78 Інформаційна підтримка – управління інформаційної діяльності ОДА, тел. 24-53-15