Гаряча телефонна лінія голови Кіровоградської обласної державної адміністрації
Гаряча телефонна лінія голови Кіровоградської обласної державної адміністрації





Гаряча телефонна лінія голови Кіровоградської обласної державної адміністрації




Сергій Коваленко: зараз відбувається формування такої моделі добровільного об’єднання громад, яка дасть можливість в майбутньому новоствореним громадам мати права міста обласного значення

Сьогодні в обласній державній адміністрації в режимі відеоконференції відбулася чергова консультаційна нарада з керівниками районних (міських) робочих груп з підготовки матеріалів до проекту Перспективного плану формування територій Кіровоградської області. Такі наради проходитимуть впродовж нинішнього тижня, на них присутні члени відповідної обласної робочої групи, яку очолює заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко. Сьогодні про напрацьовані варіанти об’єднання громад на своїх територіях доповідали представники Долинського, Знам’янського, Кіровоградського районів та міст Кіровограда і Знам’янки.
Сергій Коваленко нагадав, що такі спільні засідання обласної та територіальних робочих груп проводяться на виконання вимоги статті 11 Закону України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" та за відповідним дорученням голови обласної державної адміністрації з тим, аби провести необхідні консультації та запропонувати, в результаті, на розгляд сесії обласної ради для схвалення той проект перспективного плану об’єднання громад, який підтримують всі 415 сільських, селищних, міських голів області. Тобто будуть почуті будуть всі. Сформований на базі їх пропозицій перспективний план буде запропоновано на розгляд депутатів обласної ради і його прийняття дуже важливе для області. Адже цей план відкриває шлях до створення спроможних громад, відкриває можливості для максимального використання всіх тих ресурсів, які при цьому гарантовані і для розвитку інфраструктури на територіях, і для здійснення управлінських функцій.
– Наголошую: ми озвучуємо зараз позицію по кожній території за участі всіх сільських, селищних, міських голів, – зазначив заступник голови облдержадміністрації. – Позицію станом на сьогоднішній день. Зрозуміло, що перспективний план (на те він і перспективний) не є константою. Він змінюватиметься, можливо, десятки разів. Кожного разу, коли створюватиметься нова громада. Тому що конфігурація тоді буде іншою, яка відповідатиме запитам часу. Зараз ми робимо лише перший крок – крок відкриття шляху до отримання по максимуму всіх тих преференцій, які дає закон і надає бюджет.
Першим про результати проведеної в районі роботи щодо добровільного об’єднання громад звітував голова тамтешньої робочої групи, перший заступник голови Долинської РДА Олександр Ворона. Він зазначив, що на території району нараховується 19 рад: 17 сільських, одна селищна та одна міська. На всіх територіях відбулись сходки громадян, але як зазначив посадовець, "чим більше ми включаємось у процес обговорення, тим більше у громад виникає питань". нині, за його словами, до цієї справи долучилися сільгоспвиробники, які звикли працювати з одним сільським головою і "накручують громади" проти об’єднання, аби залишитись з тими територіями, які на сьогодні існують. Члени робочої групи, натомість, намагаються довести до територій, до громад під час зустрічей з людьми позитиви реформування та преференції, які отримують спроможні, в результаті об’єднання, громади.
Разом з тим, Олександр Ворона вважає, що законодавство, яке на сьогодні існує, не зовсім досконале. Та й методика об’єднання територіальних громад не дає повного роз’яснення стосовно всіх можливих варіантів, в чому ж конкретно громада виграє.
Щодо, власне, об’єднавчого процесу, то спочатку, після проведення обговорень у селах та селищі, до робочої групи було подано пропозиції щодо створення трьох територіальних об’єднаних громади. Потім відбулася сесія міської ради, на якій після спілкування міського голови з селищним та сільськими головами ті начебто погодилися на інший формат об’єднання, аби в межах району залишити одну територіальну громаду. Однак дискусії щодо питання – підтримувати три громади чи одну, продовжуються, незважаючи на те, що сходи громадян відбулися вже практично в кожному селі. На даний час лише шість територій подали до робочої групи рішення сільських рад і чотири з них не підтримують об’єднання в жодному із запропонованих форматів. Є території, які й сьогодні фінансово самодостатні і вони остерігаються долучення інших населених пунктів, побоюючись, що після об’єднання з ними не зможуть функціонувати як спроможні територіальні громади. Тобто, за словами Олександра Ворони, дуже багато запитань, на які сьогодні важко дати відповідь.
– Ми зараз прораховуємо всі варіанти, які почули на сходах громадян, – зазначив він. – По економічному обгрунтуванню, по можливості утримання громади та управлінців, по державному фінансуванню освіти і охорони здоров’я. Прораховуємо всі варіанти, щоб, все-таки, переконати громади, що для них буде кращим варіантом і яким чином сформувати макет територіальної громади Долинського району із збереженням його меж та створення нормальних спроможних громад, котрі зможуть виживати в нинішніх умовах.
Заступник голови ОДА Сергій Коваленко зазначив, що відповідей на всі ті питання, які ставлять громадяни, і не тільки в Долинському районі, не зможе дати ні він сам, ні будь-хто інший. Тому що нині відбувається зовсім інший процес – процес набирання питань і пропозицій. Для того, аби передати їх до Верховної Ради, до уряду та Президента – ось, мовляв, про що запитують люди і що вони пропонують.
– Зараз не етап відповідей на питання, – наголосив керівник обласної робочої групи. – Зараз етап формування переліку тих питань, на які повинні дати відповідь зміни до Конституції України, прийняття нових законів та коригування вже існуючої правової бази. Тож не беріть на себе відповідальності за те, чого ще немає. Нині ж відбувається процес формування моделі об’єднання, яка є оптимальною для того, аби в перспективі створити на території області громади, що матимуть права міста обласного значення.
Нині на Кіровоградщині їх чотири – Кіровоград, Світловодськ, Олександрія та Знам’янка. Вже більше двадцяти років вони функціонують саме в такій моделі і навряд чи котресь із них схоче відмовитись від своїх прав і повноважень, насамперед, права самостійно формувати органи влади на своїй території та керувати нею, вибудовувати ефективну фінансову та економічну політику, власне самоврядування, не оглядаючись на призначенців зі столиці чи області з управлінськими функціями.
Час довів, що ця модель дуже ефективна. А тому дуже приваблива для сільських та селищних рад, які нині стоять на порозі реформування і мають змогу, об’єднавши докупи потенціал і території, стати потужною спроможною громадою з більш широкими правами та фінансовими можливостями. Такими, як мають сьогодні міста обласного значення. Чи стануть нинішні сільські громади з часом саме такими, залежить від них самих. І людям це треба роз’яснювати.
Про те, що такі роз’яснення – детальні, дохідливі й неодноразові – потрібні, свідчить ремарка Олександра Ворони під кінець розмови, що за сьогоднішньою інформацією кількість пропонованих громад у районі вже зросла до шести. Тому нині фахівцями проводяться розрахунки можливості утримання управлінського апарату цими громадами та спроможності їх виживання в нових умовах.
Сергій Коваленко, з огляду на "певні переляки" і нервозність на територіях, ще раз нагадав, що зараз немає етапу об’єднання, зараз – етап вивчення питання та збору фактичної і цифрової інформації, яка буде передана до Кабінету Міністрів. І вже там визначатимуться зі статусом громад, у разі потреби – робитимуть зауваження чи вдаватимуться до інших дій.
Разом з тим, заступник голови облдержадміністрації застеріг райони від бюрократичних методів роботи у даному питанні. Зазначивши, що подекуди, замість того, аби проводити громадські слухання та консультації, за результатами яких і приймаються рішення, натомість почали приймати їх безпосередньо на сесіях рад. Це абсолютно неприпустимо насамперед з правової точки зору, адже в законі зазначається, що лише після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради для прийняття нею рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника чи представників до спільної робочої групи.
Про ситуацію в Кіровограді щодо можливого об’єднання з іншими територіями інформував заступник міського голови Григорій Литвин. За його словами, приєднуватись до когось місту немає сенсу, адже й сьогодні це спроможна самодостатня територіальна громада. Однак, певні проблеми теж є. Йдеться про приміські території (Кізельгур, Сонячне), які, як населені пункти, відносяться до Кіровоградського району (входять до Первозванівської сільської ради), а їх мешканці практично є членами кіровоградської громади. Вони зареєстровані у місті, беруть участь у виборах саме в Кіровограді.
Тож дане питання потребує вирішення. Місто не може втручатися і впливати на громади названих територій, але якщо від них надійдуть пропозиції, їх, звичайно ж, розглянуть.
За словами Григорія Литвина, є й інші населені пункти, що практично входять до зони розробки генерального плану міста, відповідно до якого велика об’їзна дорога навколо Кіровограда, по суті, включає деякі населені пункти Кіровоградського району. Їх мешканці у переважній більшості працюють в обласному центрі, користуються його транспортом та інфраструктурою, тобто їхнє життя та діяльність пов’язані безпосередньо з Кіровоградом. А тому місто готове до розгляду пропозицій від громад Кіровоградського району, і не тільки згадуваних, а й інших населених пунктів. А стосовно, власне, міської території, то з часом громада міста стане єдиною після об’єднання з Новенською селищною радою.
У Кіровоградському районі, як свідчить виступ першого заступника голови райдержадміністрації, керівника районної робочої групи Олександра Мільто, про своє бажання долучитися до громади Кіровограда не заявив, принаймні, на даному етапі, жоден населений пункт (у районі 30 сільських рад). Після проведених обговорень та консультацій, в яких брали участь і суб’єкти господарювання та громадські організації, саме ці учасники одностайно запропонували створити на території району одну громаду з центром у селі Соколівському. Представники органів місцевого самоврядування, натомість, лише частково підтримували дану пропозицію, деякі висловлювали думку про окремі об’єднання територіальних громад.
В результаті на черговому засіданні робочої групи, що розпочалося, за словами її керівника, 18 червня, а завершено 22-го, до проекту Перспективного плану формування територіальних громад Кіровоградської області подано затверджені в установленому порядку матеріали в такому вигляді: єдина громада району підтримується дев’ятьма сільськими радами, самостійні територіальні громади – шістьма сільськими радами, об’єднані територіальні громади – чотирма сільськими радами.
Станом на 22 червня заповнено паспорти сформованих громад, відповідні відомості передано до управління регіонального розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації. Разом з тим, як зазначив Олександр Мільто, ми відчуваємо, що зміни ще можуть бути, тому дискусія триває, робоча група продовжує роз’яснювальну роботу, в тому числі через засоби масової інформації, продовжується і спілкування з сільськими головами. З огляду на висловлене заступником голови ОДА зауваження щодо чиновницьких підходів подекуди до цієї роботи, Олександр Мільто зауважив: "Сесійних рішень ми не приймали. Намагаємось робити все правильно, за законодавством".
У місті Знам’янці, як заявила т.в.о. першого заступника міського голови Тетяна Іваськів, відбулися консультації з суміжними територіями. До обговорення активно долучилися громадські організації, депутати міської ради. Зокрема, про це йшлося під час проведення дня депутата. В результаті, більшість із них висловили спільну позицію і підтримали звернення до сільських та селищних рад Знам’янського району про створення на території міста і району єдиної громади.
За словами Тетяни Іваськів, керувалися тим, що оскільки закон говорить про спроможну громаду, є резон всім іншим долучатися саме до громади міста – як абсолютно спроможної і фінансово, й ресурсно. Багато років Знам’янка є містом-донором, і навіть сьогодні, у такі непрості часи, індекс її конкурентоспроможності досить високий. Крім того, місто має повну інфраструктуру – як соціальної сфери, так і адміністративних послуг. Тобто є все, що необхідно для функціонування потужної, повносправної, об’єднаної громади.
– На даний час від Знам’янського району пропозицій не надходило, – зазначила посадовець міської ради. – Ми спілкувалися з деякими сільськими радами. Вони складно сприймають поки що пропоноване нами об’єднання. Але ми свою думку не змінюємо. Наші двері відчинені для такого об’єднання в межах району, звичайно, з центром у Знам’янці.
Перший заступник голови Знам’янської райдержадміністрації Сергій Макаренко, натомість, повідомив про бачення району щодо реформаційних процесів. Спочатку тут планувалося нібито створення однієї громади і на попередньому засіданні робочої групи був визначений відповідний перспективний план. Але, як з’ясувалося, деякі сільські ради передумали і не підтримали таку пропозицію. Тому проведено додаткове засідання, на якому після обговорення визначено, що на території району планується загалом три громади: одна – об’єднана, дві – вирішили залишитись самі по собі.
Сергій Коваленко уточнив, чи правильно члени обласної робочої групи зрозуміли, що із 13 сільських рад району більшість вирішили бути разом, а Суботцівська і Дмитрівська залишаються самостійними на тому рівні фінансування, який вони мають зараз, і погоджуються на управління через президентську адміністрацію. Перший заступник голови РДА підтвердив таку позицію сільських громад.
– Ми фіксуємо ситуацію на даний момент, – зазначив заступник голови облдержадміністрації, керівник обласної робочої групи Сергій Коваленко. – Але надалі, з урахуванням змін, іншої моделі реформування, яка, можливо, виявиться для територій більш прийнятною, ситуація може змінитися. Як і перспективний план, котрий ми з вами сьогодні формуємо. Слід реагувати на це спокійно. На даний момент ми відкриваємо дорогу тим, хто вже зараз хоче створити виконавчі органи, підпорядковані загальній громаді, і здійснювати управлінські функції самостійно, а не бути керованим місцевою адміністрацією.
Заступник голови ОДА також порадив районам залучати до даної діяльності офіс реформ (директор його Кіровоградського відділення Володимир Нижник входить до складу обласної робочої групи).
– У нас є п’ять експертів цього офісу, – наголосив Сергій Коваленко, – які готові вам допомогти. Вони мають значний обсяг інформації і здатні не аматорським чином, а дійсно професійно відповісти на всі ті питання, які ставлять вам мешканці сільських, селищних, міських громад.




     

Маєте проблеми зору?
Оберіть зручний формат:

  A-   A   A+


Гаряча телефонна лінія голови Кіровоградської обласної державної адміністрації
АНОНСИ

АКТУАЛЬНО
ГРОМАДЯНАМ

КОНКУРСИ НА ВАКАНТНІ ПОСАДИ










©Кіровоградська обласна державна адміністрація. Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International.

Програмно-технічна підтримка - відділ забезпечення інформаційних систем і технологій апарату ОДА тел. 32-06-78 Інформаційна підтримка – управління інформаційної діяльності ОДА, тел. 24-53-15