На засіданні обласної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, що відбулося під керівництвом заступника голови облдержадміністрації Віти Атаманчук, розглянуто ряд питань щодо переліку здійснюваних фіскальними, наглядовими органами та органами влади заходів з метою захисту трудових і соціальних прав найманих працівників. Йшлося, зокрема, про ситуацію в області з виплатою заробітної плати у межах мінімального розміру чи нижче цього рівня, про контрольно-перевірочну роботу, спрямовану на недопущення порушень у сфері зайнятості населення, про діяльність органів Пенсійного фонду щодо покращення стану сплати страхових внесків завдяки залученню до кола застрахованих осіб "тіньових" працівників, про ефективність роботи міської робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення у місті Кіровограді та інш.

Учасниками засідання, окрім членів обласної робочої групи, були також в режимі онлайн заступники голів райдержадміністрацій та міськвиконкомів, до компетенції яких відносяться обговорювані питання, начальники управлінь соціального захисту населення РДА, керівники управлінь Пенсійного фонду у районах і містах, директори міськрайонних та районних центрів зайнятості, керівники територіальних управлінь державної фіскальної служби в області, члени районних та міських робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

Директор департаменту соціального захисту населення ОДА Олександр Догаров, який інформував про рівень мінімальних заробітків в області, зазначив, що органи соціального захисту здійснюють аналіз ряду рейтингових показників, котрі прямо чи опосередковано впливають на легалізацію ринку праці та легалізацію виплати заробітної плати. Це показники, які також моніторяться Міжнародною організацію праці: йдеться про рівень зайнятості та рівень безробіття.

Проте дані критерії обраховуються лише на обласному рівні. На рівні ж міст та районів є дещо інші показники, які також безпосередньо чи побічно впливають на легалізацію ринку праці. Мається на увазі частка працівників, котрі повністю відпрацювали місячну норму часу і мали нарахування в межах мінімальної заробітної праці, а також стан працевлаштування на нові робочі місця. Ці показники, за словами Олександра Догарова, на рівні територій є, тому саме з ними вони можуть працювати і, таким чином, впливати на детінізацію ринку праці.

Говорячи про діяльність міських та районних робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, директор департаменту соцзахисту зауважив, що на сьогодні, на жаль, робота цих груп на рівні держави не регламентована, оскільки не має під собою відповідної юридичної бази. Тому робочі групи утворені і діють на підставі розпорядчих документів, виданих на рівні міст, районів та на рівні області.

Олександр Догаров нагадав також, що на даний час, відповідно до прийнятого парламентом закону, діє мораторій на перевірки суб’єктів господарювання. Такі перевірки, у визначених випадках, можуть здійснювати лише Державна фіскальна служба та Державна фінансова інспекція. Всі інші органи на час мораторію контрольну роботу призупинили. Разом з тим, він наголосив, що подібне обмеження не позбавляє робочі групи можливості ефективно працювати, зокрема у режимі співпраці з керівниками підприємств, аналізуючи показники цих суб’єктів господарювання щодо рівня виплати заробітної плати, створення робочих місць і т.д.

До речі, у січні поточного року головою облдержадміністрації видано доручення щодо продовження діяльності робочих груп з легалізації на територіях. Тому і в нинішньому році вони повинні діяти і діяти ефективно .

Однак, як свідчить проведений аналіз, ефективність роботи деяких територіальних комісій викликає певні запитання. За січень-лютий в області загалом проведено 46 засідань робочих груп: по одному-два засідання у кожному місті чи районі. Заслухано звіти 179 керівників підприємств. Але це загальнообласна цифра. Натомість у Світловодську, Бобринецькому, Вільшанському, Голованівському, Маловисківському, Новоархангельському, Олександрівському, Олександрійському та Устинівському районах жодного керівника підприємства на засіданні робочих груп заслухано не було.

– Тому у мене питання до зазначених територій, – сказав Олександр Догаров: – Про що взагалі йшлося на цих засіданнях, які завдання і кому могли бути поставлені, якщо суб’єктів господарювання на них не запрошували, і, виходячи з цього, навіщо було збиратися.

Разом з тим, керівник департаменту соціального захисту населення попросив території, що перебували на онлайн-зв’язку, проінформувати, чи є проблеми в організації діяльності робочих груп, як налагоджена співпраця з органами фіскальної служби, Пенсійного фонду. Тобто, чи працює робоча група у повному складі (як і належить), чи з неї випали структури, які є стержнем роботи по легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

Що ж стосується ситуації щодо виплати в області заробітної плати у межах мінімального розміру, то Олександр Догаров відзначив, що у 2014 році намітились позитивні тенденції: на кінець року вперше було констатовано, що заробітна плата на всіх підприємствах обігового кола, які діяли, нараховувалась не нижче мінімального розміру. Це певне досягнення в області, оскільки ми завжди мали проблему нижчих від визначеного законодавством розміру зарплат.

Вдалося зменшити і частку підприємства, де заробітна плата виплачується на рівні мінімальної. Якщо у 2013 році на Кіровоградщині працівників з таким заробітком було 1100, то на кінець 2014 року – 800.

Досить значна кількість "мінімальників" у сфері оптової та роздрібної торгівлі, сільському господарстві, промисловості, та все ж найбільш складна ситуація – серед працівників бюджетної сфери (у галузі освіти, охорони здоров’я, культури, спорту). Сфери соціального захисту у цьому переліку немає. "Хоча зарплата, – за словами Олександра Догарова, – в нас аналогічна іншим бюджетним галузям. Але ми зуміли зробити так, що в нас жоден працівник не отримує на рівні мінімальної".

Щодо територій, то найбільша кількість підприємств з мінімальними заробітками у Кіровограді (46) та трьох районах – Новоархангельському (7), Кіровоградському (6), .Гайворонському (5). У Новоархангельському районі із семи підприємств шість – бюджетні (центральна районна лікарня, Центр первинної медико-санітарної допомоги, шкільні та позашкільні заклади відділу освіти РДА, Будинок дитячої та юнацької творчості, Новоархангельська селищна рада), а також ПП "Заповіт". У Кіровоградському районі бюджетників немає, але, як зазначив Олександр Догаров, у переліку суб’єктів господарювання, котрі платять своїм працівникам по мінімуму – зовсім не бідні підприємства: ПАТ "Кіровський", ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський", ПАСТ "Надія", СТОВ імені Фрунзе, ТОВ "Озон", ТОВ "Алком-Трейдинг". У Гайворонському районі всі 5 підприємств –бюджетні (Завалівська селищна рада, Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, вузлова лікарня станції Гайворон ДП "Одеська залізниця", центральна районна лікарня, Центр первинної медико-санітарної допомоги). При цьому у 2013 році такі підприємства в районі були відсутні, а з’явились вони у І кварталі 2014 року (8 одиниць). До кінця року їх кількість зменшилась на три).

Натомість Олександр Догаров подякував керівництву міста Знам’янки та восьми районів (Бобринецького, Голованівського, Добровеличківського, Знам’янського, Маловисківського, Новоукраїнського, Олександрівського та Ульяновського), де взагалі відсутні підприємства, на яких працівникам нараховувалась мінімальна заробітна плата. Тобто там, де керівниками територій приділяється увага цьому питанню, маємо позитив, де ситуація пущена на самоплив – і відповідні результати.

Ще одне питання, на якому зупинився директор департаменту соцзахисту населення ОДА – достовірність статистики щодо працевлаштування на нові робочі місця. Цей показник обраховується головним управлінням Державної фіскальної служби в області, дані до департаменту надходять звідти, тут вони аналізуються і направляються на території для відповідного реагування. На даний час є статистика лише за січень і вона свідчить, що за цей місяць на нові робочі місця було працевлаштовано 918 осіб, або 9,7% від запланованого містами і районами завдання на 2015 рік (9428 місць). Найменше, згідно з оприлюдненими даними, працевлаштовано у Вільшанському районі – 2 особи, а також у Бобринецькому, Світловодському та Устинівському районах – по 4 особи.

Така велика кількість працевлаштованих за місяць викликає в Олександра Догарова певний сумнів у достовірності даних, якщо слідувати нормі Закону України "Про зайнятість населення", де чітко визначено поняття робочого місця. Сумніви підтверджуються різнобіжністю у цифрах, які спливають по окремих територіях. Тому представник облдержадміністрації звернувся до присутнього на засіданні керівника головного управління Державної фіскальної служби в області з проханням надати до обласної комісії списки підприємств, на яких ці робочі місця були створені. Щоб можна було зрозуміти, про які робочі місця йдеться і де вони з’явилися. Тобто, щоб це були не просто цифри у звітах, а дійсно реальні дані.

– Для того, щоб наша робота щодо легалізації "тіньової" зарплати та зайнятості населення мала певний результат, – підсумував Олександр Догаров, – нам необхідно зосереджувати зусилля в одному напрямку. Всіх органів – фіскальної служби, Пенсійного фонду, виконавчої влади. Тому діяльність робочих груп слід обновити, удосконалити. Провести все це необхідно зараз, поки діє мораторій на перевірки, аби у другому півріччі активно взятись за роботу і поліпшити ситуацію на ринку праці області.

Попри мораторій, фахівці фіскальної служби у питанні легалізації без діла не сидять. Це засвідчив і виступ першого заступника начальника головного управління ДФС в області Олега Лічмана, який проінформував членів обласної комісії про стан контрольно-перевірочної роботи щодо недопущення порушень у сфері зайнятості населення у січні-березні поточного року.

– Всі ми розуміємо, – зазначив він, – що нелегальна заробітна плата послаблює, перш за все, соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. А у зв’язку з нинішньою ситуацією, це взагалі загроза економічній безпеці держави. Тому детінізація заробітної плати та прихованої зайнятості на сьогодні є одним із найпріоритетніших напрямків діяльності органів фіскальної служби.

Протягом січня-березня нинішнього року органами головного управління ДФС в області проведено 76 перевірок суб’єктів господарювання (за відповідний період минулого року здійснено 111 перевірок). У 54 випадках (71% від кількості перевірених суб’єктів) встановлено факти використання праці найманих осіб без документального оформлення трудових відносин. За результатами заходів контрольно-перевірочної роботи додатково нараховано податків у сумі 2,5 мільйона гривень (податок на доходи фізичних осіб – 2 мільйони 400 тисяч гривень, єдиний внесок – 100 тисяч гривень). За результатами податкового контролю виявлено та легалізовано 167 офіційно неоформлених найманих працівників.

У Гайворонському, Новоархангельському та Кіровоградському районах такі результати відсутні. Причина цього, вважає Олег Лічман, скоріше за все, у неналежній взаємодії в частині інформування контролюючих органів про випадки використання суб’єктами господарювання нелегалізованої найманої праці, що відповідно до норм Податкового кодексу є підставою для здійснення органами ДФС контрольно-перевірочних заходів.

Є тенденція до скорочення кількості суб’єктів господарювання – юридичних осіб, що виплачують заробітну плату нижче мінімально визначеного розміру. Якщо за І квартал 2014 року законодавство в цьому плані порушили 1529 юридичних осіб (меншу від мінімальної зарплату виплачували 7746 найманим працівникам), то у 4 кварталі 2014 року таких платників було 1219, а найманих працівників – 5410, що майже на 30% менше, порівняно з початком року. Це, на думку Олега Лічмана, є підтвердженням правильно організованої, цілеспрямованої роботи контролюючих органів.

Поряд з цим, робота окремих територій викликає стурбованість і, безумовно, потребує покращення. Зокрема у Маловисківському та Ульяновському районах у минулому році допущено, хоч і невеликий, але приріст суб’єктів господарювання, котрі нараховували заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. У Петрівському та Устинівському районах зросла кількість найманих працівників, які отримували таку заробітну плату.

У нинішньому році податковими органами області проводиться активна індивідуальна робота з керівниками підприємств щодо дотримання вимог законодавства з виплати та оподаткування заробітної плати найманим працівникам. Відбулося вже 130 таких зустрічей, на 125 підприємствах підвищено рівень заробітної плати, завдяки чому додатково нараховано 64 тисячі гривень податків та зборів до бюджетів усіх рівнів.

Керівник ГУ ДФС в області також підтримав думку Олександра Догарова щодо необхідності налагодження плідної співпраці та дієвого обміну інформацією між районними відділами територіального управління праці, органами Пенсійного фонду та іншими органами виконавчої влади з питань виявлення фактів використання суб’єктами господарювання нелегалізованої найманої праці.

Які заходи вживали у січні-лютому поточного року органи Пенсійного фонду в області для легалізації виплати заробітної плати та вплив цих заходів на ситуацію зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, розповів перший заступник начальника головного управління ПФУ в області Юрій Шарпінський. За його словами, спеціалістами органів Пенсійного фонду у складі робочих груп, разом з представниками територіальних управлінь праці, фіскальної служби та інших фахівців, за січень-лютий легалізовано 36 найманих працівників. 346 особам роботодавцями збільшено заробітну плату. Завдяки цьому, до бюджету ПФУ в області додатково надійшло 114 тисяч гривень.

Разом з тим, порівняння з аналогічним періодом минулого року – не на користь нинішнього. Зменшення зазначених показників зафіксовано на 18 територіях області, відповідно на 181 особу легалізовано менше, на 47 тисяч гривень поменшало надходжень.

Які дії, у зв’язку з цим, вживає пенсійне відомство? У січні укладено угоду про співпрацю з Федерацією профспілок області, якою визначено основні напрямки спільних дій, поставлені завдання щодо підвищення заробітної плати працівників. Удосконалюється аналітична робота з державними органами влади за цілим рядом напрямків, зокрема актуалізації балансу трудових ресурсів Кіровоградщини. Цей баланс, сформований на основі даних органів фіскальної служби, служби зайнятості, управлінь статистики, сільського господарства, освіти, праці, соціального захисту населення, свідчить, що 133 тисячі жителів області, або кожен четвертий з числа працездатних громадян, не мають офіційних джерел доходу. Тобто, вони не працюють, не обліковуються як безробітні чи як особи, що ведуть особисте селянське господарство, не отримують державних виплат по догляду і т.д.

Таким чином, на думку Юрія Шарпінського, можна зробити висновок, що в області сформувалась категорія населення, основним джерелом існування якої є нелегальні доходи. При офіційному працевлаштуванні зазначених осіб оплата їх праці і, відповідно, передбачені з неї відрахування може розглядатися як суттєвий резерв для наповнення бюджету як Пенсійного фонду, так і бюджетів усіх рівнів.

Щодо мінімізації оплати праці, то за даними січневої звітності до Фонду 7,3 тисячі працівників (3,4%) за основним місцем роботи отримують заробітну плату, меншу від мінімального розміру, визначеного законодавством (це при тому, що до уваги взяті лише ті підприємства, де працюючих з таким рівнем заробітку – 50% і більше працівників)

Зокрема, в Олександрії та районі – це ТОВ "Давидом".(191 працівник із 224 має зарплату нижче мінімальної), ТОВ "Укрнасоссервіс" (111 із 118), ПП "Колега" (164 із 232). У Світловодську та районі серед підприємств-"лідерів" щодо низької оплати праці – ТОВ "ВБК УКРАЇНА" (всі 62 працівники отримують меншу від мінімальної заробітну плату) та ТОВ "Світловодський завод адсорбентів" (60 працівників із 65).

Юрій Шарпінський повідомив також, що з 1 січня 2015 року відбулися істотні зміни у законодавстві, спрямовані на детінізацію ринку праці та легалізацію заробітної плати. Серед цих новацій – для роботодавців запроваджено знижувальний коефіцієнт єдиного внеску за осіб, які підвищують заробітну плату. Таким чином, законодавець дав змогу задекларувати значно більший розмір офіційної заробітної плати, не збільшивши нарахування на неї, тобто, не збільшивши витрат на соціальний внесок.

Уже є позитивні наслідки від такого нововведення. За результатами звітності за січень 7 підприємств області збільшили базу нарахування для своїх працівників. Наприклад, середня зарплата на НВП "Радій" зросла на 820 гривень (тут працюють майже тисяча осіб), на агропромисловому виробничому приватному підприємстві "Украгротехнологія" – на 866 гривень (67 працівників), у ТОВ НВФ "Агросвіт" – на 840 гривень (102 працівники). А в одному з невеликих підприємств Гайворона, де працюють лише п’ятеро осіб, середня заробітна плата у січні збільшилася на 4880 гривень.

Разом з тим, з 1 січня як для юридичних, так і фізичних осіб-роботодавців значно посилено відповідальність за порушення норм трудового законодавства. Зокрема, за допуск працівника до роботи без офіційного оформлення трудових відносин передбачено штраф у розмірі 36,5 тисячі гривень, за порушення термінів виплати зарплати – у розмірі 3654 гривні, за недотримання мінімальних державних гарантій – штраф більше 12 тисяч гривень і т.д.

У повному обсязі ці норми поки що не діють, оскільки на перше півріччя 2015 року продовжено дію запровадженого торік мораторію на проведення перевірок суб’єктів господарювання.

Члени обласної комісії заслухали також звіт заступника начальника управління економіки Кіровоградської міської ради Аліни Пузакової про роботу міської робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення у першому кварталі поточного року. Директор департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації Ніна Рахуба та начальник головного управління статистики у Кіровоградській області Людмила Дівель висловили чимало зауважень і пропозицій щодо покращення роботи як міської комісії, так і міської влади загалом у питанні недопущення тіньової зайнятості, особливо з огляду на те, що скоро почнуть функціонувати літні майданчики, інші торговельні точки і їхня діяльність має базуватися на жорсткому дотриманні законодавства.

Також про роботу на своїх територіях щодо наведення порядку в оплаті праці та офіційному працевлаштуванні "тіньових" працівників проінформували представники Гайворонського, Кіровоградського та Новоархангельського районів, на адресу яких звучало найбільше критики.