У дводенному семінарі, який організований Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) «Безпечність харчової продукції в Україні» спільно з Управлінням ветеринарної медицини в Кіровоградській області, беруть участь ветеринарні лікарі з Кіровоградської, Херсонської та Запорізької областей.

Інспектори навчатимуться особливостям перевірок підприємств, які запровадили у себе сучасні системи харчової безпеки.

Звертаючись до ветеринарних лікарів, Богдан Андрющенко наголосив: «На вас покладена надзвичайна відповідальність, адже саме ви відповідаєте за якість харчової продукції і відповідно за здоров’я людей. Жоден харчовий продукт не може потрапити за межі підприємства без підпису офіційного ветеринарного лікаря. Ветеринарний лікар у підсумку повинен стати інспектором з контролю за безпекою харчових продуктів».

Основна причина зустрічі – потреба у нових підходах до контролю харчової безпеки. Адже традиційний підхід, отриманий Україною у спадок від радянської системи є сфокусованим на перевірці готової продукції і потребує значних бюджетних ресурсів на постійні перевірки. Для ринкової економіки такий підхід не є ефективним, адже держава не може контролювати все і всіх, а в результаті страждає споживач.

Сучасні світові підходи до контролю базуються на системі HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point), що перекладається з англійської як «аналіз небезпечних чинників та критичних точок контролю» Ця система заснована на аналізі потенційних загроз та має метою запобігти їм протягом усього виробничого процесу на підприємстві та поза його межами. В Україні системи управління харчовою безпекою, засновані на HACCP, на сьогоднішній день є добровільними. Процес їхнього запровадження тільки набирає обертів і кількість підприємств, які її мають є мізерною. Лише 77 з 20 тисяч харчопереробних підприємств України запровадили HACCP.

Запровадження систем харчової безпеки, заснованих на HACCP – це не тільки питання харчової безпеки громадян України, але й рушій експорту українських товарів на міжнародний ринок. Через невідповідність підходів до контролю харчової безпеки (і на рівні держави, і на рівні підприємств) міжнародним вимогам, українські виробники не можуть скористатися перевагами угоди СОТ, яка відкрила європейські ринки для української продукції. У результаті до Європейського Союзу український сир, наприклад, потрапляє лише як сировина для плавленого сиру.

– Ми повинні не лише імпортувати харчову продукцію, а експортувати якісну продукцію власного виробництва. У нас є що запропонувати іншим країнам, і не лише сировину, а вже готову продукцію, – зазначив Богдан Андрющенко.

– Минули часи, коли лише держава відповідала за безпеку харчової продукції володіючи харчовими підприємствами. Тепер, як і в усьому світі, в Україні за безпечність своєї продукції повинен також відповідати виробник. – Роль держави повинна полягати у нагляді, заснованому на попередженні порушень серед виробників, – підкреслив заступник голови облдержадміністрації.