Стратегія регіонального розвитку Кіровоградщини 2020. Науковці Національного інституту стратегічних досліджень разом із робочими групами облдержадміністрації удосконалюють проект Стратегії.
Робота над створенням Стратегії регіонального розвитку Кіровоградщини до 2020 року у самому розпалі. Після того як Національний інститут стратегічних досліджень підготував проект Стратегії, починаючи з липня його опрацьовували робочі групи облдержадміністрації. Відсьогодні на старті черговий етап роботи – підготовлені пропозиції і зауваження члени робочих груп обговорили безпосередньо із представниками інституту стратегічних досліджень – Володимиром Лупацієм, радником при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень, Світланою Білою, завідуючою відділом регіонального розвитку Національного інституту стратегічних досліджень, Оксаною Собкевич, завідуючою відділом секторальної економіки Національного інституту стратегічних досліджень, Ольгою Шевченко, завідуючою сектором стратегій регіонального розвитку відділу регіонального розвитку Національного інституту стратегічних досліджень і Віталієм Русаном, завідувачем сектору аграрних та земельних відносин відділу секторальної економіки Національного інституту стратегічних досліджень.
Стратегію удосконалюють в умовах конструктивного діалогу за участі усіх учасників процесу її створення – від науковців інституту стратегічних досліджень і керівників профільних управлінь облдержадміністрації до представників територіальних органів міністерств і відомств в області, представників від керівництва міст обласного підпорядкування і районів, що вписані в окремі пріоритетні завдання Стратегії, економістів, науковців, підприємців, освітян, виробничників.
Документ такої ваги не терпить поспіху, над ним працюють уже не перший місяць і обговорити усі спірні моменти, що виникли за цей час, і потребують внесення правок до Стратегії, за годину-дві - неможливо. Тому засідання обласного комітету з економічних реформ, де і йшлося про напрацьовані концептуальні пропозиції робочими групами облдержадміністрації, тривав протягом усього дня. З деякими зауваженнями науковці інституту стратегічних досліджень погоджувалися одразу, але непоодинокими були і дискусійні моменти. Як відомо, у суперечці народжується істина, а це той своєрідний постулат, що має бути чітко і однозначно сформульований і внесений до Стратегії у вигляді мети, проблем чи пріоритетних завдань. Подвійного змісту у трактовці завдань Стратегії бути не повинно. Тому учасники засідання розстановці змістових акцентів приділяли особливу увагу, часто вдавалися до рокіровки окремих речень, а той цілих пріоритетних завдань.
Кількагодинний марафон розпочала робоча група, що опрацювала розділи Стратегії, присвячені розвитку промислового потенціалу та інфраструктури регіону. Увагу звернули практично на усі ключові стратегічні промислові об’єкти області, які або уже успішно працюють, або мають з'явитися на Кіровоградщині у найближчій перспективі. Проте найбільш жвавого обговорення дістала тема реєстрації потужних підприємств, які працюють на Кіровоградщині, а надходження до місцевих бюджетів одержують інші території. Яскравий приклад – Побузький феронікелевий комбінат. Справжній промисловий гігант в межах області, здавалося б і надходження до обласного бюджету від його роботи мають бути величезними. Насправді ж все зовсім інакше. Надходження є, але вони мінімальні, бо ж комбінат як суб’єкт господарювання зареєстрований не на Кіровоградщині. Подібна ситуація не лише з ПФК, а й з багатьма іншими підприємствами, зокрема, видобувними у Петрівському районі, що зареєстровані у сусідній Дніпропетровській області. А це і податки на доходи, і вливання нових інвестицій, які оминають Кіровоградщину від чого страждає рейтингова оцінка регіону. Звернув увагу на цю проблему заступник голови облдержадміністрації Віктор Серпокрилов. Він переконаний, що це питання державної ваги, саме держава має змінити підходи до оцінки територій, від чого і показники стану реального сектору економіки Кіровоградщини зростуть в рази.
Досить тривалим було обговорення транспортних питань.
Справжня дискусія розгорнулася довкола авіаційної складової цього розділу Стратегії. Науковці інституту стратегічних досліджень не вбачають особливої потреби формулювати окреме стратегічне завдання стосовно добудови злітно-посадкової смуги для аеропорту "Кіровоград". Пріоритетність цього завдання у членів робочої групи облдержадміністрації ж навпаки – не викликає жодних сумнівів. Як пояснили і заступник голови облдержадміністрації Віктор Серпокрилов, і радник голови облдержадміністрації Микола Сухомлин – аеропорт – це ключова ланка у питанні успішної роботи і подальшого розвитку єдиного в Україні навчального закладу, який готує пілотів цивільної авіації - Кіровоградської льотної академії Київського національного авіаційного університету. Поки що технічне оснащення аеропорту дозволяє льотній академії використовувати літаки радянського зразка, які не потребують злітних смуг завдовжки 2,5 км, але прогрес не стоїть на місці, змінюються вимоги до підготовки пілотів, змінюються і самі літаки, що для цього використовуються. І злітно-посадкову смугу однозначно подовжувати доведеться, ця вимога часу стосується не лише льотної академії, а розвитку регіону загалом. Давно минули часи, коли повітряний простір, та й автомобільні магістралі в тому числі, були вкрай обмеженими для руху транспортних засобів. Нині ж, як підкреслив Віктор Серпокрилов, небо над Кіровоградщиною відкрите, і це також потенціал, яким не можна нехтувати.
Заступник голови облдержадміністрації наголосив, що пріоритетні завдання Стратегії регіонального розвитку Кіровоградщини до 2020 року мають бути суголосними президентській програмі "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", де в основі – створення нових робочих місць, залучення інвестицій і впровадження новітніх технологій. Реалізація Стратегії, як і обласної програми соціально-економічного розвитку "Центральний регіон – 2015", має сприяти втіленню в життя ключової цілі – перетворити Кіровоградщину із сировинного у регіон потужної переробки, - переконаний Віктор Серпокрилов.
Обговорили учасники засідання і завдання, що стосуються розвитку річкового транспорту. Дійшли згоди, що визначати його необхідно посилаючись на національну програму розвитку річкового транспорту, де має бути відведено місце і річковим терміналам на Дніпрі у Світловодську.