Коли в прямому ефірі перша особа регіону, спектр питань, зазвичай широкий: від будівництва сміттєпереробного заводу – до улюбленого виду спорту. Та на питання кореспондента тижневика "Діалог" про особисте ставлення до теми війни і вшанування ветеранів Сергій Ларін відповів детально, до подробиць. Є теми, значення яких применшити неможливо.

Я переконаний, що немає тієї сім’ї, яку б не зачепила війна. І моє ставлення до цього таке ж саме, як у мільйонів нормальних людей. Моє ставлення ви бачили, коли ми відзначали 65-річчя перемоги у Кіровограді, коли у місто на площу і на Вали вийшли п’ятдесят тисяч людей – дорослі, діти, дідусі із онуками. Чим далі ми від сорок п’ятого року, тим міцнішою повинна бути наша пам’ять. І про ті події, про правду війни, і про роль звичайного радянського солдата, усього народу, трудівників у тилу і на першій лінії оборони, бо саме вони перемогли ворога. Ви знаєте, якої ваги турботі про ветеранів надає наш Президент. Ця тема червоною ниткою проходить і через його нові соціальні ініціативи.

Системне підвищення ветеранам, інвалідам пенсійних виплат, суттєва доплата до Дня перемоги – у нинішньому році інваліди першої групи отримають до 2 тисяч гривень, інваліди другої – буквально на 100 гривень менше. Всі учасники війни теж отримають солідну доплату. Це і є підтвердження тієї турботи, яку демонструє держава до наших ветеранів. Ми також протягом двох років, я вважаю, дуже помітний пласт роботи виконали – це і автомобілі, що їх вручили інвалідам війни першої групи меценати в Олександрійському, Новоукраїнському, Олександрівському та інших районах майже 100 автомобілів. Ветеранські палати – це наше завдання номер один, і ми його виконуємо як у розрізі медичної реформи, так і у розрізі опіки над людьми похилого віку. За 2 роки ми відремонтували і зробили комфортними 285 ветеранських палат.

Далі – наша акція «Зірка пам’яті», коли і соціальні працівники, і школа, і бізнес, і лікарі, і місцева влада зобов’язані системно піклуватися кожним ветераном, кожним інвалідом, де б він не жив. Головне, щоб всі оці дії були без нагадувань.

Сергій Ларін розповів присутнім у студії про свого діда, який не потрапив на фронт, а працював, як і мільйони людей, для фронту, для перемоги у тилу ворога.

- Ледь живим, з підірваним здоров'ям повернувся до рідного дому. Сьогодні, коли учасників бойового і трудового фронту залишилося дуже і дуже мало, ми зобов’язані пам’ятати і шанувати кожного, - переконаний Сергій Ларін.