Гаряча телефонна лінія голови Кіровоградської обласної державної адміністрації






Гаряча телефонна лінія голови Кіровоградської обласної державної адміністрації







Виступи Президента України на розширеному засіданні Кабінету Міністрів

Вступне слово Президента

Шановні колеги!

Шановні запрошені!

Тема нашої зустрічі сьогодні - нові соціальні ініціативи, нова якість державної соціальної політики.

Хтось запитає - чому підходимо до цієї теми лише зараз?

Відповім відверто: два роки ми були вимушені долати ті завали економічної та соціальної політики, що дісталися нам у спадок від наших попередників.

Тому зусилля Президента, Уряду, Верховної Ради України були спрямовані на те, щоб утримати країну, забезпечити фінансову стабільність та економічне зростання, мінімізувати ризики від накопичених боргів та ганебних газових контрактів попереднього Уряду.

Адже знижка на російський газ діяла лише у 2009 році, а вже в 2010 році, а тим більше в 2011 і нинішньому ми отримали завдячуючи газовому контракту Тимошенко додатковий газовий податок, найвищий серед усіх країн Європи.

Виходячи з цін, що мають наші сусіди, щорічно додатково ми сплачуємо близько 30 млрд грн за російський газ. А це кошти, що мали бути спрямовані на підвищення соціальних стандартів та розвиток нашої держави.

Більш складної економічної ситуації за роки незалежності, ніж на початку 2010 року, в Україні не було. Вона, без перебільшення, загрожувала національній безпеці держави.

Ви бачите, що вимушені робити ті країни світу, які впали у боргову яму - звільнення бюджетних працівників, скорочення соціальних виплат, зарплат і пенсій.

Звичайно, ще не всі ризики подолані в нас. Світова криза продовжується. Україна не є винятком.

Високі ціни на газ стримують економічний розвиток. Чимало реформаторських завдань нам ще потрібно завершити.

І сьогодні ми маємо основу і можливості для підвищення соціальних стандартів, для надання конкретної допомоги нашим людям.

Я пам’ятаю кожне зобов’язання перед громадянами і буду послідовно, крок за кроком їх виконувати.

Навіть у нинішніх непростих умовах я буду вимагати від Уряду послідовного збільшення заробітної плати працівникам бюджетного сектору, пенсії, виплати при народженні дитини та інших соціальних виплат.

Так, порівняно з минулим роком розмір прожиткового мінімуму на одну особу в поточному році зросте в середньому на 14%.

Саме для тих категорій громадян, які є найбільш соціально вразливими і незахищеними - сімей з дітьми, малозабезпечених сімей, інвалідів з дитинства, дітей-інвалідів, ветеранів війни і праці, жертв нацистських переслідувань, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо - буде підвищено та забезпечено надання державних соціальних гарантій.

Разом з тим я добре знаю і розумію - громадяни не задоволені існуючим станом, це незадоволення цілком справедливе.

Ситуація з реальними доходами, збереження величезного розриву між бідними та багатими, високий рівень тіньової економіки та корупції викликають занепокоєння майбутнім країни у більшої частини суспільства.

Тому нові соціальні ініціативи, що ми розглядаємо сьогодні, - це своєчасний і чіткий сигнал про те, що реформи і стабільність дають свій конкретний, практичний результат.

Забезпечення реальної ефективності соціальних видатків - ось шлях, який дозволить досягти поставлених нами цілей.

Держава має допомагати тим, хто не може обійтися без сторонньої підтримки, та створювати належні умови для того, щоб активна працездатна частина населення могла забезпечити себе самостійно.

Громадяни повинні мати змогу реалізувати свої професійні знання, знайти роботу, що дозволить їм отримувати гідну заробітну платню, забезпечувати сім’ю, розвиватися та будувати кар’єру.

І останнє. Майнове розшарування в Україні - одне з найбільших серед європейських країн.

Україна стала одним із лідерів по нерівності на пострадянському просторі. При цьому величезна кількість наших співгромадян живе поза офіційною межею бідності.

Ми маємо усвідомити, що реформи можна вважати результативними лише тоді, коли досягнуто баланс між економічним зростанням й добробутом конкретної особи.

Тому розвиток економіки і політика, спрямована на соціальне зростання, повинні розвиватися одночасно.

Нові соціальні ініціативи та поступове впровадження нової соціальної політики - це перш за все виправлення механізмів перерозподілу доходів, подолання глибокого майнового розриву, сприяння розвитку середнього класу, створення ефективної системи захисту населення від соціальних ризиків.

Виходячи з цього, бачу чотири стратегічні напрямки соціальних реформ.

Перш за все, ми повинні відновити довіру суспільства до державної політики, спрямованої на покращення життя громадян.

Нам потрібно відновити основоположний принцип соціальної справедливості, максимально скасувавши пільги для тих, хто цього не потребує.

Йдеться про підвищення ефективності соціальної політики.

Це не лише зекономило б кошти соціального спрямування, а й поліпшило б атмосферу в суспільстві, показало б дійсну орієнтацію держави на чесний перерозподіл доходів.

Другий напрямок - комплексне перетворення підходів до оплати праці, податків та соціального страхування.

Необхідно запровадити механізми розподілу результатів економічної діяльності, які б стримували подальшу соціальну та економічну поляризацію суспільства, піднімали рівень доходів працюючого населення та соціальне забезпечення вразливих верств.

Серед шляхів досягнення цієї мети - запровадження податку на багатство.

Третій напрямок - глибока модернізація сфери соціального забезпечення.

Необхідно перейти від безсистемних виплат до адресної допомоги та соціальних послуг, які відповідають потребам конкретної людини та сім’ї.

Курс на європейські стандарти означає перехід до створення можливостей замість долання наслідків.

Необхідно сприяти соціальному залученню людей з обмеженими можливостями: облаштувати навколишнє середовище та робочі місця, забезпечити доступність громадських закладів освіти, культури, торгівлі тощо.

Четвертий напрямок - сприяння ефективній зайнятості та створення нових робочих місць.

Працездатні особи мають отримати змогу повною мірою забезпечувати потреби себе та своєї сім’ї, не звертаючись по допомогу до держави.

Наразі, як ніколи, набуває актуальності потреба у створенні нових робочих місць. У цьому питанні є кілька принципових позицій.

Почну з того, що завдання створення робочих місць не слід розуміти як самоціль, а лише як засіб реалізації масштабної національної стратегії модернізації. Нові робочі місця покликані забезпечити нову якість економічного зростання.

Наступне. В умовах зростаючої конкуренції у світовій економіці нові робочі місця необхідно створювати в галузях, що здатні максимально дати конкурентний ефект.

Це означає, що пріоритет у створенні робочих місць необхідно віддати національному бізнесу, а роль економічного цілевизначення - державі.

Створювані нові робочі місця повинні відповідати стратегії регіонального розвитку України, працювати в системі регіонального вирівнювання та подолання депресивності територій.

І останнє зауваження. З огляду на загрози демографічної кризи і старіння населення України, нові робочі місця повинні вирішити найскладніше завдання забезпечення потреб не лише працюючих, а й зростаючої кількості пенсіонерів.

Тобто, нові робочі місця повинні забезпечувати вищу, ніж сьогодні, продуктивність праці та великі надходження до бюджету пенсійної системи.

Шановні учасники засідання!

За рахунок наявних позитивних зрушень по напрямках реформ можемо розпочати новий етап: публічно брати зобов’язання щодо суттєвого підвищення соціальних стандартів для найбільш вразливих категорій населення.

Почнемо з тих, хто найбільше цього потребує. З тих, хто не може подбати про себе сам.

Ви знаєте, що за останні 2 роки ми, як кажуть, трохи рухалися вперед, підвищили мінімальну пенсію майже на 40%. Але цього недостатньо.

Вдумайтесь, на сьогодні 4 мільйони пенсіонерів отримують пенсію меншу за фактичний розмір прожиткового мінімуму - у січні цього року 870 грн.

Думаю, кожному в цій залі важко уявити, як можна прожити цілий місяць за ці гроші. А особливо якщо пенсіонер самотній або, не дай Бог, хворий.

У найскрутнішому становищі опинилися переважно ті, хто працював усе життя і вийшов на пенсію 5-10-15 років тому і раніше. Це старші люди, які зробили вагомий внесок у розбудову економічного і соціального потенціалу України.

Причина в тому, що розмір пенсії залежить у першу чергу від року виходу на пенсію, а не від трудового стажу чи зарплати.

Це ненормально, коли лише через різницю в часі виходу на пенсію у 5-10 років люди отримують суттєво менші пенсії.

Таку несправедливість треба викорінювати. Тому я доручаю Уряду провести поетапний перерахунок пенсій. Вже з 1 травня цього року майже 9 млн пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 2008 року, повинні додатково отримувати в середньому по 100 грн.

Наступне питання. Довгий час залишається поза увагою Уряду поліпшення пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Пенсії цієї категорії пенсіонерів не перераховувалися з 2008 року. Я на це не раз звертав увагу Уряду. Ситуація, коли пенсії військовослужбовців, які залишили службу 5 років тому, в 1,5-2 рази менші, ніж у тих, хто залишає службу нині, це неприпустимо.

Такий розрив між пенсіями треба поетапно ліквідувати. Необхідно вже з 1 липня - тобто з другого півріччя - передбачити підвищення пенсій військовослужбовців за вислугу років у середньому на 165 грн.

Маємо також потурбуватися про учасників війни. Таких понад 1 млн осіб. Серед інших ветеранів війни вони отримують найнижчий розмір пенсії та в цьому році при додатковому підвищенні залишилися поза увагою Уряду.

Розмір доплати до пенсій для різних категорій учасників війни повинен у травні зрости від 30 до 50%. І це буде справедливо по відношенню до цих людей.

Ще одна категорія громадян має отримати більшу увагу держави. Це інваліди війни. Вони втратили здоров’я на фронтах Великої Вітчизняної війни або при виконанні свого громадянського обов’язку.

У 2012 році додатково до передбаченого бюджетом зростання їх пенсій, треба підвищити інвалідам війни одноразову допомогу до Свята Перемоги.

Залежно від групи інвалідності вона становитиме від 1720 до 2200 гривень. Це – вдвічі більше, ніж торік.

Ми повинні відновити справедливість по відношенню до 173 тис. членів сімей померлих інвалідів війни. До липня 2011 року вони отримували підвищення до пенсії на рівні з членами сімей загиблих військовослужбовців, а сьогодні – на 14 відсотків менше.

Це необхідно виправити і урівняти ці дві категорії. Пенсія членів таких сімей повинна зрости у травні-грудні цього року в середньому на 119 грн.

У полі уваги держави має бути і людина праці, яка опинилася у важких обставинах. Неприпустимо, коли державна турбота про, наприклад, потерпілих внаслідок аварії на шахті закінчується з від’їздом з регіону, як кажуть, останньої телекамери.

Сьогодні я чую багато нарікань на порядок перерахунку страхових виплат шахтарям-інвалідам, який не забезпечує відповідного їх оновлення. І я з ними погоджуюсь. Потреба відновлення втраченого здоров’я в усіх однакова і не залежить від року отримання виробничої травми.

І моє доручення - провести починаючи з квітня цього року поетапний перерахунок страхових виплат.

Вже цього року 190 тисяч осіб, переважно працівників галузей з високим рівнем травматизму, отримають додатково у середньому по 500 грн.

На сьогодні потребують підвищеної уваги сім’ї з людьми похилого віку, котрі ледве зводять кінці з кінцями.

Типовими є сім’ї з безробітними і непрацездатними членами, дохід в яких на одну особу лише 411 грн. І така сім’я отримує допомогу аж 61 грн. Таких коштів, безумовно, не вистачає на найнеобхідніше.

Також особливу увагу необхідно приділити малозабезпеченим сім’ям з дітьми. Майже третина сімей з дітьми знаходяться за межею бідності. Це є кричущим показником. 215 тис. дітей не отримують достатнього рівня соціального забезпечення.

Це необхідно терміново виправляти. Доручаю Уряду підготувати План поетапного підвищення допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми до рівня визначеного Законом.

Цього року з липня інваліди і пенсіонери, які проживають у малозабезпечених сім’ях, повинні додатково отримати по 168 грн.

Таким чином ми підвищимо допомогу для них до 100% прожиткового мінімуму і ліквідуємо для цієї категорії це ганебне явище - рівень забезпечення прожиткового мінімуму. Ми давно про це говорили, і про це пам’ятають профспілки - скільки уваги ми приділяли цьому питанню. Врешті-решт ми повинні поставити на цьому крапку, вирішити.

Діти з малозабезпечених родин отримають додатково по 260 грн.

Часто, коли я спілкуюся з пенсіонерами, ветеранами, мені говорять про постійно зростаючі ціни на ліки. Особливо це б’є по кишені тих, хто щоденно вимушений приймати ліки.

Не може бути так, щоб один і той же імпортний препарат в Україні продавався по значно вищій ціні, аніж у наших сусідів. Наприклад, відомо, коли в аптеках Білорусі певний препарат - білоруський Цирегін – для лікування порушень кровообігу мозку коштує 11 грн., а в Україні в 15 раз дорожче - 153 грн. Така накрутка - за рахунок посередницьких схем - лягає на найбідніших людей.

Держава повинна захистити інтереси людей і навести порядок у ціноутворенні. Є така світова практика встановлення так званих референтних цін, яка дозволяє вирішити цю проблему. До речі, Росія минулого року розпочала її впровадження.

Робити ці кроки треба обережно і поступово. Спочатку взяти пілотну групу ліків. Для тих, хто найбільше потребує. Наприклад, у нас 7 млн пенсіонерів приблизно регулярно вживають ліки від гіпертонії. Тим більше, що Україна за рівнем смертності від серцево-судинних захворювань випереджає усіх наших сусідів.

Доручаю Уряду поступово запровадити європейський підхід референтних цін до державного регулювання цін на ліки.

Маємо забезпечити, щоб за ті самі ліки українські пенсіонери не платили в рази більше, аніж вони насправді коштують.

Ще одне питання, з якого до мене звертається величезна кількість наших співгромадян - компенсація втрачених вкладів в Ощадбанку СРСР. Я свою позицію неодноразово висловлював - вона однозначна: держава має займатися поверненням боргів своїм громадянам.

Попередній Уряд зупинив програму повернення заощаджень вкладникам Ощадбанку. Але залишилася значна кількість громадян, які не змогли отримати обіцяної компенсації у 1000 грн. До таких громадян належить більше 6 млн. Держава має виконувати свої зобов’язання. Тому починаючи з 1 червня і до кінця року ця частина боргу має бути повернута. Наголошу, все має відбуватися у плановому порядку, це питання повинно бути ретельно опрацьовано, щоб не було черг і стовпотворінь, які були у 2008 році. За це буде нести особисту відповідальність Прем’єр-міністр разом з Віце-прем’єр-міністром із соціальних питань і керівник Центрального банку. Майте це на увазі.

Ми повинні по-новому подивитися на роботу державних соціальних служб. Структура і робота усіх соціальних служб має бути модернізована так, щоб забезпечити повне, 100% охоплення увагою держави найуразливіших громадян. Маю на увазі в першу чергу пенсіонерів, інвалідів і сім’ї з дітьми.

За різними оцінками, всього соціальної уваги потребують від 15 до 25 млн осіб. Соціальні працівники мають приходити до таких людей і, за потреби, допомагати їм.

Більший акцент робити треба на попередженні і ранньому виявленні проблем, що утримає сповзання людини у категорію бідних чи неблагополучних. Особливо це стосується сімей з дітьми. Наведу приклад. Нещодавно я отримав сигнал з Дніпропетровської області, де мама-одиначка виховує сімох дітей, отримує допомогу лише 1700 грн. 213 гривень на одного члена сім’ї, або у 5 разів менше прожиткового мінімуму.

Коли запитали у місцевої влади, чому жінка не отримує усіх належних виплат, почули, що «вона не зверталася».

Таку логіку чиновників треба ламати, як кажуть, «на корені». Не чекати чолобитної від людини, а цікавитися її потребами, виявляти проблеми, допомагати - це завдання місцевій владі.

А багатодітні сім’ї взагалі повинні бути на особливому контролі в місцевих державних адміністраціях. На жаль, у нас досі не вирішена повністю проблема безпритульності дітей, корінь якої значною мірою і закладається у неблагополучних сім’ях.

Потрібно розвивати сімейні форми виховання дітей. 24 тисячі дітей-сиріт все ще виховуються в інтернатах.

Як стверджує Уповноважений з прав дитини, у цьому році можемо вдвічі зменшити кількість дітей в інтернатах за рахунок сімейних форм.

За це завдання буду питати передусім місцеву владу. За повторення минулорічної ситуації, коли не була повністю використана субвенція на ці цілі, будуть серйозні зроблені висновки.

Інше важливе питання - створення сприятливих умов для соціальної інтеграції осіб з особливими потребами.

Наш обов’язок створити для цих людей необхідні умови, щоб вони не почували себе відторгнутими. Вони повинні реалізовувати свої права нарівні з іншими.

Перше завдання - до кінця року повністю закрити питання забезпечення інвалідів протезами та колісними кріслами. На черзі зараз 283 тисячі інвалідів, які цього року мають безкоштовно отримати належне.

Для забезпечення домашнього догляду психічно хворим маємо надати відповідний рівень допомоги. Порівняно з нинішнім рівнем допомога має з 1 травня зростати до рівня мінімальної зарплати, фактично в 10 разів.

Особливо хочу звернути увагу на заходи по реабілітації дітей із ДЦП. Перед Урядом поставлено завдання запровадити окрему програму для реабілітації таких дітей. Цього року на це має бути спрямовано майже 61 млн грн.

Ще одна медична програма - допомога інвалідам ліквідаторам аварії на ЧАЕС та інвалідам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які потребують спеціального лікування.

Це люди, які в ті найскладніші для України часи гасили полум’я жахливої аварії. Тепер вони страждають від страшних хвороб - онкології, цукрового діабету. І звісно потребують уваги з боку держави, бо оплачувати дорогі ліки і процедури немає можливості.

Фінансування з держбюджету-2012 на ці цілі має зрости як мінімум вдвічі - до 50 млн грн.

Залишається болючим питання забезпечення житлом інвалідів ліквідаторів ЧАЕС, інвалідів війни. Багато хто із них відходять із життя, так і не дочекавшись обіцяних квадратних метрів.

Уряд має взяти амбітне зобов’язання і втричі порівняно з попереднім роком збільшити бюджетні видатки на вирішення цього питання - до 317 млн грн.

І нарешті скажу про найважливіше питання - забезпечення громадян України житлом.

Починаючи з травня місяця розпочне роботу державна іпотека - програма кредитування під житлове будівництво.

Вартість кредитів для людей буде складати не більше 2-3%. Решту компенсує банкам держава. Строки таких кредитів будуть розраховані на 10-15 років.

Реалізація зазначеної програми дозволить завантажити будівельні компанії, створити нові робочі місця, підняти рівень виробництва будівельних матеріалів, збільшить попит на українську металопродукцію на внутрішньому ринку.

Крім вирішення соціальних питань програма забезпечення громадян доступним житлом сприятиме, безумовно, економічному розвитку держави.

В остаточному рахунку завдяки запровадженню іпотечної програми внутрішній ринок має отримати новий поштовх, нову якість економіки.

Шановні присутні!

Модернізація країни вимагає нових підходів до соціальної політики.

Треба відмовлятися від практики, коли виконавча влада більше стурбована інтересами держави, ніж інтересами людини.

В основі нової соціальної політики - адресність, справедливість та інтереси кожної людини.

«Піраміда» повинна зайняти природне положення: не людина йде до держави зі своїми проблемами, а сама влада виявляє проблеми людини та допомагає їй. Тому хочу застерегти від надто спрощеного розуміння нових соціальних ініціатив. Це не лише посилення соціального захисту через підвищення розмірів виплат.

Наші ініціативи полягають в комплексному покращенні якості життя наших громадян завдяки дерегуляції та усуненню зайвих бюрократичних процедур.

За короткий час ми підняли пласт проблем у цій сфері, до якого не підходили вже багато років.

Було прийнято цілу низку складних законів, зокрема - з регулювання містобудівної діяльності.

Нам вдалося закласти достатню законодавчу основу для спрощення державної реєстрації започаткування та припинення підприємницької діяльності, реформування дозвільної системи та сфери технічного регулювання.

Скасовано ліцензування значної кількості видів господарської діяльності.

Зроблено потужний крок у напрямку спрощення дозвільних процедур, а також закладено основи для державно-приватного партнерства.

Вважаю, що на законодавчому рівні зроблено немало. Але звітувати ми маємо не за кількістю прийнятих нормативних актів. Реальний результат повинен отримати підприємець, громадянин.

Я не очікую миттєвого результату. Долається сьогодні спротив бюрократії, потрібен також час, щоб громадяни відчули ці зміни.

Наведу декілька причин, що гальмують реформу в цій сфері.

По-перше, Уряд зволікає з розробкою нормативно-правових актів, необхідних для практичної імплементації прийнятих законів.

Так, до цього часу відсутнє нормативне забезпечення механізмів державно-приватного партнерства.

Не розроблено необхідних проектів для впровадження електронної реєстрації.

По-друге, це відсутність зворотного зв’язку. Влада має співпрацювати з бізнесом не лише на стадії пошуку шляхів вирішення існуючих проблем, а й активно залучати його до відстеження наслідків впровадження ухвалених рішень. Це надзвичайно корисно.

По-третє, явно не доопрацьовують керівники на місцях. Під час регіональних поїздок я неодноразово звертав увагу голів ОДА на необхідність більш активної їх роботи.

Адже є ціле коло вкрай чутливих для бізнесу питань, вирішення яких належить до компетенції місцевої влади. Взяти хоча б усім відомі дозвільні центри. Скільки можна просити налагодити їх повноцінну діяльність?

Вважаю нашим серйозним здобутком скасування обов’язкового техогляду автотранспорту, що істотно спростило життя наших громадян.

Переконаний, що необхідно й далі рухатись у цьому напрямі. Я хочу звернути увагу на процедуру реєстрації транспортних засобів.

У більшості країн вона є зручною і займає лічені хвилини. В Україні ж реєстрація може тривати декілька днів і коштує немалі гроші.

Безглуздою виглядає вимога реєстрації автомобіля за місцем реєстрації громадянина. Зазначене питання можна вирішити створенням єдиної державної бази транспортних засобів. І я вважаю, що така база повинна запрацювати вже влітку цього року.

Безпідставною є процедура зняття з обліку. Навіщо при продажі автомобіля його потрібно знімати з обліку, щоб потім знов поставити на облік? Невже не можна просто перереєструвати автомобіль з одного власника на іншого?

Ще одним важливим питанням є збір до Пенсійного фонду при купівлі автомобіля, що супроводжується низкою обтяжливих для громадян бюрократичних процедур. Переконаний, що наповнення Фонду повинно здійснюватися за рахунок інших механізмів.

Вважаю, що реформи в цій сфері необхідно продовжувати, щоб людина могла зареєструвати автомобіль протягом години, не більше, і прозоро внести за це економічно обґрунтовану плату.

Важлива складова соціальної політики держави - це створення в країні комфортного середовища для праці та життя людини.

У цьому контексті мене турбує ситуація з реалізацією національних проектів соціального спрямування.

Кабмін зволікає із затвердженням техніко-економічних обґрунтувань національних проектів.

На підготовку таких обґрунтувань для цілої низки національних проектів кошти в державному бюджеті взагалі не передбачені.

Тому я вимагаю врахувати це при підготовці законопроекту про зміни до Державного бюджету України на 2012 рік.

Особлива увага до реформування медичної галузі.

Завершується перший етап реалізації Нацпроекту «Нове життя» - відкрито сучасні перинатальні центри в Кіровограді, Харкові, Києві. На черзі - Донецький і Дніпропетровський центри.

Центри не просто урочисто відкриті. Вони вже почали працювати - і вже отримують спеціалізовану допомогу матері і новонароджені.

Водночас, для повноцінного розгортання цього Нацпроекту в поточному році в бюджеті не закладено достатніх ресурсів. Передбачено лише третину з необхідних 379 млн грн. Цю проблему, безумовно, не можна зупинити - її треба вирішувати.

Бюджет-2012 має забезпечити необхідний рівень видатків на охорону здоров’я, передусім у частині фінансування медичної реформи у пілотних регіонах.

За рахунок передбачених для пілотних регіонів коштів - майже 1 млрд грн - можливо вдосконалити матеріально-технічну базу медзакладів. Це питання давно назріло, ми з вами, шановні колеги, це добре розуміємо.

Водночас я добре розумію, що ресурсу недостатньо для відчутного покращення умов оплати праці медпрацівників згідно недавно прийнятого рішення Уряду про нову модель оплати праці.

Тому я хочу наголосити: стимулювання медиків - це завдання і для регіонів через місцеві програми по забезпеченню житлом, транспортом, вирішенню інших побутових питань.

Без належного ресурсного забезпечення люди - і пацієнти, і медики - не відчують позитиву від медичної реформи.

Мене також непокоїть ситуація із реалізацією проекту «Доступне житло». Тому я просив би, щоб реалізація цього проекту була в контексті реалізації будівництва житла під іпотечне кредитування. Миколо Яновичу, просив би вас взяти під контроль щорічне зменшення черг людей на житло. Черги, які є в місцевих органах влади, де люди стоять по 25-30 років - це сором. Треба врахувати це питання, взяти зараз під контроль, і щорічно ми повинні підводити підсумки, виконавці повинні звітувати. Безумовно, треба звернути увагу на вартість житла - вона не повинна бути необґрунтованою фінансово, не повинна бути «перевантаженою» різними зобов’язаннями, які роблять місцеві влади. Ви розумієте мене, колеги? Я вас прошу, щоб ми дали поштовх цій роботі, дайте трохи кисню, дайте їм дихати, не беріть «за горло». Дайте 10-20 квартир. Я добре розумію, що є потреби, але дайте будівельникам - хай вони почнуть працювати нормально.

Тому, безумовно, виведення будівельної галузі з кризи напряму пов’язане із забезпеченням житлом людей, забезпеченням житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, та стимулюванням житлового будівництва у кризових умовах. Я переконаний, що це рішення створить усі умови, щоб ми розпочали врешті-решт вирішення цих проблем. Розвиток галузі також потребує вдосконалення законодавства. Тому я просив би Близнюка - Міністра регіонального розвитку разом з будівельниками подивитися, чого не вистачає зараз в українських законах, щоб галузь могла ефективно працювати. І внести всі ці пропозиції.

Забуксував нацпроект «Відкритий світ», який має принести нову якість у навчальний процес у середній школі.

Я хотів би наголосити, що ключову увагу треба приділити змістовному наповненню цього проекту та прискоренню його реалізації.

Шановні колеги!

Наголошу, джерелом для нової якості соціальної політики може бути лише зростання економіки, підвищення її продуктивності як результат впровадження Програми модернізації країни.

Необхідно дійти розуміння, що в сучасному світі соціальна політика є інвестицією у людський капітал - головний ресурс економіки, а не є тягарем для бюджетних виплат. І теза щодо загальної непопулярності реформ тут недоречна.

Ми маємо бути чесними з людьми: за один день чи місяць ситуацію кардинально змінити неможливо. Я це неодноразово казав. Ми повинні говорити правду.

Але сьогодні ми з вами даємо старт новим соціальним ініціативам. Тому кожного дня ми повинні робити крок за кроком до людини, яка потребує соціального захисту і уваги держави.

Дякую за увагу.

Заключне слово Президента

Шановні колеги!

Шановні учасники засідання Уряду!

Шановні запрошені!

За підсумками нашої зустрічі я сподіваюся, що кожен із членів Уряду побачив своє місце у виконанні цієї програми. Якщо не побачили, подумайте і, як кажуть, ширше відкрийте очі і ви побачите. Я переконаний в тому, що ця програма, умовно ми будемо її називати «Нова якість соціальної політики», - це спільна відповідальність Президента, Уряду, органів місцевої влади. Повторюю, спільна відповідальність. Ми з вами будемо вже з завтрашнього дня мати розмови на цю тему, і в нас буде окремим рядком проходити це питання у звітах, як ми виконуємо цю програму.

Ви звернули увагу на те, що ця програма має свої терміни виконання, і вона не закінчиться 2012 роком. Ми її будемо продовжувати і далі. Вона буде врахована у державній політиці назавжди. Ті принципи, які ми будемо закладати, вони будуть працювати на суспільство, на людей. І наше завдання подолати бідність, як головне завдання, і побудувати справедливу соціальну політику по відношенню до людей. Ми повинні його виконувати і враховувати і під час перерозподілу наших бюджетних ресурсів, і при підготовці нових законів, які будуть поступово вирівнювати ту величезну різницю в рівні життя людей між бідними і багатими.

Це наше завдання, шановні колеги, створювати умови для активної частини населення, щоб люди мали достойну роботу і достойну заробітну плату і захищали тих, хто не працює, особливо людей незахищених, хворих, дітей і так далі.

Тому реалізація нових соціальних ініціатив - це персональна відповідальність кожного члена Уряду, кожного члена місцевої влади. І підхід, коли ми з вами будемо реалізовувати цю програму, повинен бути однозначний - не люди до нас повинні йти, а ми з вами повинні йти до людей. Те, що сказав зараз у своєму виступі Микола Янович про листи і звернення, які люди пишуть.

Я просив би вас, я звертаюся до голів обласних державних адміністрацій і до голів обласних рад. Шановні колеги, підійдіть принципово до цих питань в тих регіонах, де не приймають людей, де їх не чують. Звільняйте цих керівників. Люди, які не відчувають біль людей і їх проблеми, не повинні працювати в органах державної влади.

Ми добре розуміємо, що накопичилось дуже багато проблем, і їх зразу всі ми не вирішимо. Але люди повинні від нас чути, коли ми почнемо їх зрушувати з місця. Люди повинні знати, що ми будемо робити сьогодні, завтра і післязавтра, яка буде державна політика.

І я переконаний в тому, якщо ми будемо відкритими перед людьми, люди нас зрозуміють. Якщо ми будемо займатися чим завгодно, а не займатися проблемами людей і ховатись, то це дуже скоро закінчиться, дуже скоро. Тому люди, безумовно, нас будуть оцінювати не на словах, а будуть оцінювати по наших справах. Я завжди казав, що люди завжди кажуть правду, завжди. Тільки треба мати мужність їх вислуховувати.

Тому ми повинні діяти максимально ефективно, не ускладнювати проблеми, а розв'язувати їх. Я хотів би, щоб найближчим часом ми побачили цей позитивний рух. Тому я буду вимагати, щоб Уряд створив систему моніторингу виконання цих програм, звіту і підведення підсумків публічно.

Ще я хотів би, щоб ви, коли ви повернетеся в регіони, а міністри зараз роз'їдуться по своїм відомствам, не гаяли час і дали вже свої пропозиції, бачення, як і що ми будемо з вами спільно виконувати.

Ми будемо дуже часто з вами зустрічатися, як кажуть «очі в очі», можливо на відеоконференціях, можливо на зустрічах різних. Будемо обмінюватися думками. Якщо будуть пропозиції про вдосконалення цих програм, тобто покращення, із задоволенням їх будемо приймати. Якщо хтось буде вносити пропозиції про неможливість їх виконання, то ви знаєте, що це підпис у нездатності ефективно працювати. Цього я не хотів би від вас. Я бажаю вам всім, щоб ви були ефективними, здоровими і енергійними, щоб такими вас бачили люди. Тому давайте будемо разом працювати і до зустрічі.
     


Маєте проблеми зору?
Оберіть зручний формат:

  A-   A   A+




krm.pdf Прозорість і підзвітність
АНОНСИ

АКТУАЛЬНО
ГРОМАДЯНАМ

КОНКУРСИ НА ВАКАНТНІ ПОСАДИ











©Кіровоградська обласна державна адміністрація. Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International.