Представники посольства Латвійської Республіки побували на Кіровоградщині з нагоди відкриття в обласному центрі фотовиставки "Рига-2014", що проводиться у рамках заходів, визначених на 2014 рік у зв’язку з особливим статусом столиці Латвії. Відповідно до рішення Ради Європейського союзу з питань освіти, молоді та культури, в нинішньому році Рига носить почесне звання культурної столиці Європи.

У зустрічі взяли участь перший заступник голови ОДА Віктор Серпокрилов, голова обласної ради Олександр Чорноіваненко, заступник голови облдержадміністрації з гуманітарних питань Віта Атаманчук, заступник директора департаменту економічного розвитку і торгівлі Світлана Лобанова та заступник директора департаменту культури, туризму та культурної спадщини Людмила Тищенко.

Віктор Серпокрилов, зазначивши, що представників посольства Латвії в нашому краї не було достатньо давно, коротко ознайомив гостей з географічними та демографічними характеристиками регіону, досягненнями, які має область в економічній сфері, її природними ресурсами та потенційними можливостями для співпраці в аграрній, промисловій, культурній, освітній та іншій сферах діяльності. Він повідомив, що Кіровоградщина має широкі зовнішньоекономічні зв’язки, партнерів у багатьох країнах світу, а в останні роки особливо активно працює в напрямі європейської інтеграції. Область вже більше десяти років є членом Асамблеї Європейських Регіонів, постійно бере участь у засіданнях цього високого органу самоуправління на рівні Європи, представники Кіровоградщини входили до складу керівних органів Асоціації.

Окрім того, ми маємо прямі угоди про співпрацю, які успішно реалізуються, з регіонами різних держав, зокрема це Земля Штирія (Республіка Австрія), Нижньосілезьке воєводство (Республіка Польща), торік укладено таку угоду з Нітрянським самоврядним краєм (Словацька Республіка). В останні роки активна робота ведеться і щодо посилення співпраці з країнами Далекого Сходу, зокрема Китайською Народною Республікою, Південною Кореєю та іншими державами. У цьому напрямку також є певні напрацювання як в економічній, так і в культурній та інших сферах.

Безумовно, Кіровоградщина буде рада зміцненню таких зв’язків і з Латвійською Республікою, особливо, враховуючи те, що вона є членом Європейського союзу, а Україна тільки торує шлях до ЄС.

– Тому нам цікавий досвід Латвії, – зазначив Віктор Серпокрилов, – зважаючи ще й на те, що обидві наші країни родом з радянського минулого. Латвія вирвалася з нього набагато швидше і раніше, а Україна ось тільки зараз, нарешті, намагається позбавитись залишків пострадянського минулого, яке за попередні роки так і не подолала.

Нині, коли в нашій державі розпочинається активний етап довгоочікуваних реформ, здобутий латвійцями на шляху євроінтеграції досвід, їхнє бачення вирішення складних для нас проблем, є надзвичайно корисними для України. Латвія, як відомо, активно підтримує нашу державу в її європейських прагненнях і ми дуже вдячні за таку підтримку, зазначив Віктор Серпокрилов, і дуже її цінуємо.

Він наголосив, що будь-які пропозиції, пов’язані із співробітництвом регіонів, з обміном делегаціями, контактами на рівні бізнесу, освіти, наукової, мистецької сфери, з отриманням знань і досвіду громадянами, будуть тільки вітатися, адже кожного разу це новий, вагомий крок на шляху України до Європейського Союзу.

Перший секретар, заступник Голови місії Латвійської Республіки в Україні Лігіта Давидова, дякуючи за гостинний прийом, повідомила, що представники посольства дуже активно відвідують регіони України, особливо в нинішньому році.

– Нам важливо зрозуміти, – зазначила вона, – що відбувається в різних областях, встановити з ними контакти, з’ясувати, які можливості є для налагодження конкретного співробітництва як між державними адміністраціями, муніципалітетами, так і на рівні різних інституцій та підприємств.

На Кіровоградщині факти такого співробітництва є. Обласна універсальна наукова бібліотека імені Д.Чижевського вже багато років співпрацює з Ризькою Центральною бібліотекою, разом вони реалізують цікаві проекти, що дають можливість професійно удосконалюватись і самим установам, і їх фахівцям. Це гарний досвід, тому є сподівання, що такої співпраці в різних галузях з часом стане ще більше.

Щодо передачі українцям латвійського досвіду євроінтеграції та досвіду у проведенні реформ, то, за словами представниці посольства, зараз іде підготовча робота в цьому напрямі для того, аби перевести її згодом в практичне русло, залучаючи до цього відповідних фахівців та експертів.

Як відомо, у кінці червня планується підписати другу, економічну, частину Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною, тобто, якщо це відбудеться, то мова йтиме вже про повноформатний документ. Однак найголовніше, за словами Лігіти Давидової, не підписати (це лише один штрих), а реалізувати те, що підписане, втілити його в життя. Це надзвичайно важка робота. Якщо спільними зусиллями її виконати, буде гарний результат.

– Інколи я чую від декого з українців, – каже вона, – запитання: навіщо нам Євросоюз і чи потрібні ми йому, хто нас там чекає? Десять років тому, а 1 травня цього року виповнилось 10 років, як ми вступили до ЄС і в цьому ж році до НАТО, у нас теж лунали аналогічні запитання: навіщо, мовляв, ми багатій Європі потрібні? Після цих десяти років такі питання уже не ставлять. Насамперед тому, що рівень життя в країні піднявся. І хоча ми ще не досягли середньоєвропейського, але крок вперед зробили. Коли вступали до ЄС, показник співвідношення був 46%, нині 64%.

За ці роки, навіть не за весь час, а лише за період з 2007 до 2013 року Латвія отримала майже 5 мільярдів євро від різних структурних фондів Євросоюзу. Ці кошти посприяли розвитку підприємницької діяльності та різноманітної інфраструктури, покращили ситуацію у соціальній сфері.

Було, звичайно, багато спекуляцій, особливо це стосувалось виробництва, бізнесової сфери. Говорили – от раніше, до Євросоюзу, було стільки заводів, а потім частина з них зникли. Подібні розмови і побоювання є і у вас. Так, дійсно, частина підприємств закрились, але ті, які вижили, чий менеджмент шукав і зумів знайти можливість продовжити роботу – завдяки новим технологіям, новому оснащенню, новому підходу до підготовки персоналу, ці підприємства стали набагато конкурентоспроможніші і змогли знайти нові ринки збуту.

Разом з тим, як засвідчила економічна криза – і недавня, й попередня – такі ринки треба диверсифікувати. Дуже небезпечно орієнтуватись лише на один чи на вузьке коло ринків. Їх має бути багато. Тому латвійські регіони, як і Кіровоградщина, теж розширюють коло своїх бізнесових партнерів. За останні десять років, тобто за "євросоюзівський" період Латвії, експорт у країни Азії та Африки зріс у десять разів. Тому що підприємці в нових умовах самі зрозуміли: треба йти вперед, треба шукати додаткові ринки для своєї продукції.

Звісно, важливо, щоб і держава сприяла цьому. Використовуючи різноманітні можливості і способи, залучаючи до такої діяльності посольства, почесних консулів в різних країнах, тобто підприємцям, особливо на перших порах, треба дати своєрідний поштовх.

– Я думаю, що Україна, як велика і сильна країна, повинна бути впевнена у собі і в своєму майбутньому, – зазначила представник латвійського посольства. – Ми, зі свого боку, хочемо допомогти вам у цьому зв’язками на всіх рівнях – адміністративному, культурному, освітньому. Але найголовніше для вас – не відступати. Той період реформ, який Україна має пройти, треба пройти. Хоча за цим стоїть велика робота.

Віктор Серпокрилов подякував Лігіті Давидовій за добрі слова, за дружню підтримку Латвії – і нині, і в майбутньому, а стосовно складних часів, котрі доведеться пережити нашій країні, зазначив: український народ настільки втомився від того життя, яким жив усі ці роки, що в суспільстві вже є повне розуміння того, що ми мусимо пройти цей нелегкий шлях, аби через декілька років дійсно відчути, як це відчули в Латвії, реальний і, головне, позитивний результат. Ми довгі роки тупцювались на місці й тільки зараз беремось за практичну роботу. Нам треба виконати всі "домашні завдання", які будуть перед нами поставлені, впровадити позитивний європейський досвід – для того, щоб життя в Україні, як і вся Україна в цілому, зрештою стали кращими.