Про це заявив голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв під час селекторної наради під керівництвом Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка. На нараді розглянуто ряд питань, зокрема про розроблення стратегій регіонального розвитку та удосконалення взаємодії Кабінету Міністрів з обласними державними адміністраціями щодо підтримки розвитку регіонів; про стан проходження опалювального сезону 2014/2015 року та розрахунки підприємств теплоенергетики за спожитий природний газ; про стимулювання заміщення природного газу населенням в розрізі регіонів та про дотримання вимог дозвільних процедур у будівництві.

Анонсуючи розгляд першого питання, Геннадій Зубко зауважив, що питання розвитку регіонів і, зокрема, територіальних громад, є дуже актуальним, оскільки "від нас очікують руху по децентралізації". Він нагадав, що вже розроблено план дій і по адміністративно-територіальному устрою, і з підготовки змін до бюджетного та податкового кодексу, що стосуються якраз фінансового забезпечення місцевих громад та територій.

Більш детально на питанні регіонального розвитку зупинився заступник міністра В’ячеслав Негода. Він зазначив, що у нинішньому році урядом здійснено ряд кроків, спрямованих на продовження формування законодавчого поля та інституційної розбудови у сфері регіонального розвитку. Насамперед – проведено роботу для прийняття рамкового Закону про засади державної регіональної політики. Законопроект схвалено у першому читанні, є сподівання, що найближчим часом парламент підтримає його в цілому. Другий крок – затвердження постановою Кабінету Міністрів від 6 серпня ц.р. № 385 Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Цей документ суттєво відрізняється від попередньої Стратегії, затвердженої у 2006 році, оскільки розроблений на новій методологічній основі, що базується на досвіді розробки подібних стратегій, які є в країнах Європейського Союзу.

За словами В’ячеслава Негоди, важливим також є той аспект, що з прийняттям Закону про засади державної регіональної політики, а також відповідних змін до Бюджетного кодексу України реалізація регіональних проектів та програм має здійснюватись відповідно до державної та регіональної стратегій через інструменти Державного фонду регіонального розвитку. Тому дуже важливо, щоб кожна область мала свої, затверджені облрадами, регіональні стратегії розвитку.

У зв’язку з цим заступник міністра нагадав присутнім у селекторних студіях керівникам облдержадміністрацій, що вищезазначеною постановою уряду, місцеві державні адміністрації зобов’язано у шестимісячний термін, тобто до 6 лютого 2015 року, забезпечити приведення регіональних стратегій розвитку у відповідність до державної стратегії. Міністерство, за його словами, відслідковує ситуацію з розробленням та прийняттям регіональних стратегій. Івано-Франківська та Київська обласні ради, зокрема, їх уже затвердили і, що важливо – ці стратегії розроблені відповідно до європейської методики, адаптованої до українських умов.

Мають також затверджені стратегії регіонального розвитку Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Львівська, Одеська, Харківська області, але їх необхідно привести у відповідність до державної.

Ще один важливий аргумент на користь прийняття такої стратегії, на якому акцентував увагу В’ячеслав Негода – 27 листопада підписано угоду між Україною та Європейським Союзом щодо фінансування програми підтримки секторальної політики під назвою "Підтримка регіональної політики України", що дозволить залучити фінансову допомогу ЄС у сумі 55 мільйонів євро, починаючи з 2015 року.

Тому заступник міністра звернувся до місцевих державних адміністрацій та обласних рад з пропозицією прискорити цю роботу і до 6 лютого схвалити регіональні стратегії, що відкриє нові можливості в реалізації завдань, спрямованих на підтримку та активізацію розвитку кожної території.

Також В’ячеслав Негода зупинився на питанні взаємодії Кабінету Міністрів з обласними державними адміністраціями. За його словами, практика свідчить, що місцеві держадміністрації звертають увагу на брак системної взаємодії з урядом. Таке ж відчуття і з боку міністерств. А в умовах реалізації реформ необхідні скоординовані дії для узлагодженої роботи всіх центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів самоврядування.

З огляду на це, 19 листопада ц.р. протокольним рішенням Кабінету Міністрів Мінрегіону доручено внести пропозиції щодо удосконалення взаємодії з обласними та Київською міською державними адміністраціями. Такі пропозиції вже підготовлено і 16 грудня направлено у регіони для обговорення, висловлення зауважень та побажань. Міністерство, зокрема, пропонує заслуховування інформації з цього питання голів облдержадміністрацій на засіданні уряду, запровадження щомісячних (у разі необхідності – частіше) селекторних нарад з актуальних проблем питань розвитку територій під керівництвом Прем’єр-міністра (Віце-прем’єр-міністра), а також утворення Координаційної ради з регіонального розвитку під головуванням Прем’єр-міністра України. Мінрегіон, за словами В’ячеслава Негоди, чекає повідомлень з областей, аби спільно із секретаріатом Кабінету Міністрів внести конкретні пропозиції уряду для їх систематизації та прийняття відповідного рішення.

Про стан проходження в Україні опалювального сезону проінформував заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Андрій Білоусов. Він зупинився також і на питанні розрахунків підприємств теплоенергетики за спожитий природний газ. Проаналізувавши проблеми, що виникали на початку опалювального сезону, та заходи, які вживалися для їх вирішення, Андрій Білоусов зазначив, що нині все відбувається у сталому режимі. Разом з тим, він звернувся до керівників облдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування з проханням тримати на особистому контролі належне цілодобове функціонування аварійних служб, забезпечення їх необхідними для ліквідації наслідків аварійних ситуацій матеріалами, обладнанням та інструментами. Андрій Білоусов нагадав, що Мінрегіоном, починаючи з 24 листопада, розпочато моніторинг оперативної інформації щодо ліквідації наслідків складних погодних умов, снігопадів та ожеледиці.

Окрім того, він наголосив, що, враховуючи наближення святкових днів, керівникам держадміністрацій та органів місцевого самоврядування необхідно затвердити графік роботи комунальних служб, у тому числі аварійних бригад, та графіки чергування посадових осіб, відповідальних за їх функціонування на святковий період. В разі виникнення будь-яких аварійних відключень чи позаштатних ситуацій необхідно негайно інформувати оперативно-диспетчерську службу Мінрегіону.

Крім питань функціонування ЖКГ у зимовий період, зазначив Андрій Білоусов, основним завданням нинішнього опалювального сезону, доведеним до керівництва облдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування, є дотримання лімітів споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 9 липня ц.р. № 296. За його словами, протягом останніх місяців до Мінрегіону та Міненерговугілля надійшли десятки листів з областей щодо необхідності перерозподілу на зимові місяці природного газу, зекономленого теплопостачальними підприємствами протягом серпня-жовтня. Однак статистика споживання газу протягом листопада-грудня засвідчила, що перерозподіляти вже немає чого. Так, якщо протягом серпня-жовтня теплопостачальними підприємствами при затверджених лімітах природного газу в обсязі 799 мільйонів кубометрів фактично використано 531 мільйон, або на 34% менше від плану, то у листопаді спожито майже 1,1 мільярда кубометрів газу, що на 340 мільйонів, або на 45% більше від дозволеного обсягу. Тобто, загалом за серпень-листопад загальний перебір газу склав 72 мільйони кубометрів, або 5% від лімітів, затверджених постановою уряду.

У розрізі регіонів за підсумками чотирьох місяців дотримання визначених обсягів споживання природного газу забезпечено лише теплопостачальними підприємствами Дніпропетровської, Волинської, Запорізької областей та міста Києва. Незначне перевищення – у Закарпатській, Львівській, Одеській, Київській та Херсонській областях. Решта регіонів, у тому числі Кіровоградщина, суттєво перевищили обсяги споживання природного газу, доведені на серпень-листопад. Частково це пояснюється тим, що температура зовнішнього повітря у листопаді, а також і в першій половині грудня – значно нижча, порівняно з аналогічними періодами минулого року. Як наслідок, протягом 1-15 грудня підприємствами теплоенергетики спожито газу на 33% більше, ніж передбачено постановою уряду. Найбільше перевищили доведені ліміти Херсонська, Миколаївська Черкаська, Запорізька області та місто Київ.

У зв’язку з підвищенням середньодобових температур, керівникам ОДА, місцевого самоврядування та теплопостачальних підприємств необхідно вжити термінових заходів для суттєвого зниження показників споживання природного газу та входження у затверджені на грудень ліміти і тим самим забезпечити загальну економію газу за підсумками п’яти місяців.

– Прошу тримати це питання на особистому щоденному контролі, – наголосив заступник міністра.

Щодо погашення заборгованості з різниці у тарифах, то Андрій Білоусов нагадав керівникам областей, що пунктом 11 протокольного рішення селекторної наради Мінрегіону з питань забезпечення сталого проходження опалювального сезону, що відбулася 2 грудня, областям доручалося в термін до 5 грудня надати до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства реєстри договорів щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання. Станом на 18 грудня досить низьким залишається рівень освоєння наданих коштів у Донецькій, Херсонській, Одеській, Полтавській та Черкаській областях. Водночас, Запорізька, Хмельницька та Чернівецька області в повній мірі використали можливість зменшити (погасити) заборгованість підприємств за спожитий газ завдяки субвенційним коштам з бюджету. Тож тим регіонам, які ще не встигли це зробити, необхідно терміново, до 23 грудня, забезпечити стовідсоткове укладання договорів на проведення взаєморозрахунків з різниці в тарифах.

Також, враховуючи наближення новорічних та різдвяних свят, з метою недопущення соціальної напруги у трудових колективах, Андрій Білоусов попросив керівників регіонів взяти на особистий контроль питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах житлово-комунальної сфери.

Тему невикористання в повній мірі регіонами наданої державним бюджетом можливості зменшувати заборгованість підприємств теплоенергетики за рахунок різниці в тарифах продовжив і голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв. Він зазначив, що станом на 15 грудня загальна заборгованість підприємств тільки перед даною компанією складає 15,6 мільярда гривень. При цьому виникнення заборгованості за спожитий газ значною мірою спричинено непогашеною заборгованістю перед підприємствами теплоенергетиками з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги гарячого водопостачання. Андрій Коболєв нагадав, що, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 29 січня ц.р. № 30, субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам у 2014 році на погашення заборгованості з різниці в тарифах складає 11,1 мільярда гривень. Сума зареєстрованих на даний час договорів становить лише 10,2 мільярда гривень, надійшло до оплати – 8,7 мільярда. Таким чином, лишилась не профінансована різниця в тарифах на суму 1,5 мільярда гривень. Крім того, не укладено договорів на загальну суму 906 мільйонів гривень.

Також керівник НАК "Нафтогаз України" попросив керівників облдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування прискорити погашення заборгованості бюджетних установ за спожиту теплову енергію, яка на сьогодні складає понад 700 мільйонів гривень.

Андрій Коболєв прокоментував і ситуацію щодо розподільчих рахунків, відкритих в Ощадбанку для оплати теплопостачальними підприємствами обсягів спожитого газу та погашення заборгованих раніше коштів. Він зазначив, що є дуже жорсткі умови МВФ щодо неможливості зміни алгоритму перерахунку коштів від підприємств до "Нафтогазу". Тому, незважаючи на всі прохання, зменшення коефіцієнту відрахувань не буде і будь-які винятки неприпустимі, оскільки зрив програми фінансової допомоги МВФ є неприпустимим для всієї країни. Якщо ж у регіонах є підприємства, що мають проблеми у зв’язку з тим, що левова частка коштів, а інколи вона сягає 100%, перераховується за спожитий газ (з огляду на те, що заборгованість підприємства складає мільярди гривень), то обігові кошти для функціонування підприємства, на думку Андрія Коболєва, має надати бюджет. Зменшувати коефіцієнт відрахування оплати за використаний газ, згідно з умовами МВФ, НАК "Нафтогаз України" не має жодної можливості.

Щодо рівня розрахунків теплопостачальних підприємств країни, то за період з 1 жовтня по 15 грудня ц.р. ними спожито природного газу на загальну суму 4,5 мільярди гривень. Через розподільчі рахунки надійшло 1,6 мільярда гривень, тобто "Нафтогаз України" недоотримав 2,9 мільярда гривень. Це, за словами голови правління, рекордно низький рівень розрахунків, порівняно з усіма минулими роками (у жовтні рівень розрахунків склав 37,5%, в листопаді – 33%, за період з 1 по 15 грудня – 37,7%). Найгіршим чином розрахувались підприємства Кіровоградської (21,6%), Запорізької (21,7%), Херсонської (24,5%), Дніпропетровської (25%), Івано-Франківської (29%) та Житомирської (30%) областей.

Однією з причин таких низьких розрахунків, зокрема у тих регіонах, де підприємства теплоенергетики користуються послугами розрахункового центру, може бути невнесення цими центрами у платіжні доручення рахунку, на якому працює алгоритм розщеплення, тобто спеціального рахунку, відкритого в Ощадбанку. Така інформація у НАК є, тому Андрій Коболєв запропонував провести перевірки з цього приводу, залучивши до них фахівців Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження для того, аби з’ясувати, куди надходять кошти з підприємств та розрахункових центрів і чи надходять вони саме на розподільчі рахунки. Такий низький рівень оплати за спожитий газ голова правління НАК "Нафтогаз України" вважає кримінальним злочином.

Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук, зі свого боку, повідомив, що в нинішніх умовах дефіциту як енергоресурсів, так і бюджетних коштів, агентству вдалося відпрацювати кілька прозорих механізмів, що дають можливість населенню вже сьогодні ефективно переходити на альтернативні джерела енергії. Зокрема, разом з Ощадбанком запроваджено програму кредитування фізичних осіб на придбання твердопаливних котлів, відповідно до якої позичальнику повертається до 20% тіла кредиту. Банк формує реєстр таких кредиторів, подає його до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, яке адресно й відшкодовує кошти.

Ця програма, за словами Сергія Савчука, запрацювала лише в середині жовтня, але результати випереджають очікування. За перші два тижні на придбання твердопаливних котлів було видано кредитів на суму 2,250 мільйона гривень, станом на 1 грудня – на 12 мільйонів гривень, на середину грудня – уже на 17 мільйонів гривень.

Механізм запущено, і на переконання керівника Держагентства, "це є та основа, на яку ми будемо нанизувати інші механізми стимулювання населення для скорочення споживання природного газу". Уже розроблено і готується до розгляду на засіданні Кабінету Міністрів проект по утепленню домогосподарств (цього потребує 85% житлового фонду).

Разом з тим, Сергій Савчук зауважив, що у питанні використання пільгового кредитного ресурсу існує серйозна диференціація між областями. Зокрема, у Львівській, Херсонській, Черкаській, Тернопільській областях видача громадянам кредитів на придбання твердопаливних котлів іде випереджаючими темпами, натомість у Волинській та Одеській областях – вкрай повільно. Керівник Держагентства вважає, що слід розібратися, в чому причини, і подумати, як можна простимулювати цей механізм. Адже Ощадбанк видає кредити в масштабі всієї країни (а результати настільки різні), до того ж компенсація громадянам 20% коштів відбувається вчасно. Уже підписано другий пакет таких компенсацій по наданих Ощадбанком реєстрах. По першому пакету жодного зауваження з боку регіонів не було.

З огляду на таку ситуацію, Сергій Савчук запропонував розробити у регіонах план популяризації цієї урядової ініціативи за участі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, управлінь зі зв’язків з громадськістю, місцевих ЗМІ та раз у місяць доповідати про стан проведеної роботи. А Держагентство безпосередньо інформуватиме Кабінет Міністрів для узагальнення ситуації у масштабах держави та, можливо, вжиття додаткових заходів чи запровадження додаткових механізмів.

Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко, коментуючи цю пропозицію, порекомендував Держагентству розробити маршрутну карту для місцевих державних адміністрацій з роз’ясненням – що їм у даному питанні крок за кроком треба зробити. За його словами, у деяких областях він уже бачив власні маршрутні карти, де чітко прораховано, скільки там є бюджетних організацій, які у них можливості для переведення на альтернативні джерела енергії, як працює в цьому плані місцеве самоврядування та як будується інформаційна політика.

Подібні маршрутні карти повинні мати всі регіони, тому Геннадій Зубко доручив Державному агентства з енергоефективності та енергозбереження до кінця наступного тижня розробити та затвердити таку карту і розіслати її по областях. А вже потім по цій карті з регіонів і запитуватимуть – що вони зробили, а що не зробили і чому.

Також Віце-прем’єр-міністр повідомив, що наступного тижня Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, проведе селекторну нараду з приводу віялових відключень електроенергії. Тому він порекомендував всім головам облдержадміністрацій зустрітися з керівниками обленерго, аби ще раз з’ясувати, яким чином проходять відключення в регіоні, чи є графік, ким він затверджений та за яким принципом відключаються підприємства і населення.

Геннадій Зубко зазначив, що чув про випадки, коли беруть гроші, аби не відключали те чи інше підприємство. Якщо такі факти є, необхідно негайно про них інформувати.

Він також підтримав пропозицію керівника НАК "Нафтогаз України" про проведення перевірок щодо того, чи у визначеному порядку надходять кошти від теплопостачальних підприємств на розподільчі рахунки, а керівникам облдержадміністрацій порадив, крім усього, з’ясувати (з урахуванням завершення року), чи є проблеми у місцевому самоврядуванні та як організовуватиметься робота систем життєзабезпечення у святкові дні.