Для поліпшення на Кіровоградщині охорони навколишнього природного середовища, зазначив Олександр Ковтунов, налагоджено дієву співпрацю з суб’єктами господарювання та населенням області, завдяки чому досягнуто певних позитивних зрушень.

Зокрема, у 2013 році скорочено обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на 1053 тонни, або на 6%. У розрахунку на одного мешканця обсяг таких викидів є значно меншим, ніж у сусідніх Вінницькій, Полтавській та Черкаській областях.

Протягом трьох останніх років значно зменшено скидання недостатньо очищених зворотних вод у природні водойми області (на 1,8 мільйона кубічних метрів). У цей період за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища завершено реконструкцію очисних споруд у Компаніївському, Новомиргородському та Маловисківському районах.

За останні п’ять років більш ніж утричі збільшено рівень заповідності території області (з 1,2% до 4,1%).

Всі ці заходи посприяли тому, що за рівнем збереження природних ресурсів Кіровоградщина значно покращила свої позиції у відповідній рейтинговій таблиці.

Разом з тим, за словами керівника природоохоронного департаменту, залишається ряд проблем, які виходять за межі регіону і їх вирішення можливе лише за державної підтримки.

Найголовніша з них пов’язана з наслідками діяльності на Кіровоградщині урановидобувних шахт (їх в області три – Інгульська, Смолінська, Новокостянтинівська – і вони входять до складу державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"). Результати діяльності цих підприємств мають високе техногенне навантаження на довкілля. Особливо це стосується Інгульської шахти, що розташована поруч із Кіровоградом. Її очисні споруди потребують термінового переобладнання та реконструкції, оскільки саме це підприємство є найбільшим забруднювачем в області за рівнем скидання у природну водойму недостатньо очищених зворотних вод (майже 70% від загального обсягу таких вод за підсумками минулого року).

За час існування шахти (протягом 40 років) навантаження на очисні споруди збільшилося вдвічі. Встановлене тут обладнання морально та фізично застаріло і вже не забезпечує достатній рівень ефективності очищення зворотних вод від природних радіонуклідів, завислих та хімічних речовин.

Оскільки скидаються ці води у річку Інгул, на якій внизу по течії знаходиться водозабір питної води для Миколаївської області, то вирішення даного питання, наголосив Олександр Ковтунов, виходить за межі Кіровоградщини. І не тільки у територіальному плані, а й у фінансовому. Адже орієнтовна вартість робіт по реконструкції очисних споруд становить 38 мільйонів гривень, що далеко перевищує можливості обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Нині підприємство проводить коригування проектно-кошторисної документації, яку разом з екологічним запитом буде подано до Міністерства у червні-липні поточного року.

Користуючись нагодою, директор департаменту попросив у Андрія Мохника підтримки у вирішенні даного питання.

Також не менш актуальним питанням для області є врегулювання проблем у сфері поводження з відходами. Із 40 мільйонів тонн відходів, які щорічно накопичує Кіровоградщина, 39 мільйонів тонн (або 96%) – це відходи підприємств добувної промисловості. Значна їх частина накопичена на промисловому майданчику Інгульської шахти (майже 8 мільйонів тонн, що зосереджені у п’яти відвалах).

Для переробки відвальних порід підприємство використовує устаткування нового покоління, що дає змогу не тільки зменшувати кількість відходів, а й одержувати кварцитовий бут, щебінь і навіть довилучати з відвалів уран.

Після завершення переробки цих відвалів територію, на якій вони знаходились, буде приведено у безпечний стан. Як це зроблено, приміром, на Смолінській шахті у Маловисківському районі, де загалом перероблено 6 мільйонів тонн відвальних порід.

Ще однією, не менш гострою, екологічною проблемою для Кіровоградщини, зазначив Олександр Ковтунов, є накопичення твердих побутових відходів. Нині в області нараховується 413 сміттєзвалищ, в яких відсутні лінії по переробці та сортуванню відходів.

Для розв’язання цієї проблеми обласною владою вживалися відповідні заходи, завдяки чому Кіровоград ввійшов до переліку міст України, в яких у рамках національного проекту "Чисте місто" планується спорудження комплексу з переробки твердих побутових відходів. Уже затверджено попереднє техніко-економічне обґрунтування будівництва, визначено інвестора. Але підписання угоди з ним стримується через невизначеність джерел фінансування будівництва. Тоді як для Кіровограда, з його задавненими проблемами численних сміттєзвалищ, спорудження такого сміттєпереробного заводу є життєво необхідним. Тому обласна влада щиро сподівається, що заходи, які вживаються керівництвом національного проекту по залученню для його реалізації позики Світового банку, увінчаються успіхом.

Говорячи про значне скорочення на законодавчому рівні переліку документів дозвільного характеру та спрощення процедур їх отримання, Олександр Ковтунов зазначив, що такий крок є важливим аргументом для оперативного вирішення питань в природоохоронній діяльності. Дані зміни позбавляють підприємців необхідності постійно переоформлювати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (у зв’язку із збільшенням термінів їх дії), а дозволи на викиди для підприємств, віднесених до ІІІ групи (вони складають близько 80% від загальної кількості підприємств області), взагалі стають безстроковими.

Докорінно змінено підхід до дозвільної системи у сфері поводження з відходами, оскільки введено єдиний уніфікований вид такого дозволу.

Крім того, повноваження щодо видачі дозволів на небезпечні відходи передано з центрального рівня на рівень областей, що також означає суттєве спрощення для підприємств при отриманні даних дозволів.

Внесено зміни й до Водного кодексу України, які встановлюють зовсім інший алгоритм отримання дозволів на спеціальне водокористування.

Зважаючи на відповідне коригування нормативно-правової бази, досить актуальним, за словами Олександра Ковтунова, є питання про затвердження Кабінетом Міністрів нових порядків отримання деяких із таких дозволів, аби місцеві державні адміністрації якнайшвидше розпочали практичну роботу із суб’єктами господарювання вже за новим законодавством.

Потребує врегулювання і проблема передачі місцевим держадміністраціям повноважень у сфері природно-заповідного фонду. Зокрема досі не врегульовано питання щодо погодження та затвердження лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, видачі дозволів тощо.

Звертаючись до Міністра екології та природних ресурсів Андрія Мохника, керівник природоохоронного департаменту облдержадміністрації зазначив, що реалізація на практиці озвучених ним пропозицій дасть змогу суттєво покращити стан справ у сфері екології як Кіровоградської області зокрема, так і України в цілому.