Віта Атаманчук: Програма потрібна для того, щоб ми разом (влада і громадськість) продумали всі можливі моменти надання фінансової, соціальної, психологічної та іншої допомоги учасникам АТО та їхнім родинам
В облдержадміністрації відбувся круглий стіл по обговоренню пропозицій від громадськості до обласної комплексної програми щодо соціальної підтримки сімей військовослужбовців, які беруть участь в антитерористичній операції, їхніх родин та вшанування пам’яті загиблих
– Така програма, з огляду на ситуацію, яку маємо сьогодні, потрібна як повітря, – зазначила, відкриваючи засідання круглого столу, заступник голови обласної державної адміністрації Віта Атаманчук. – У нас є вже більше п’ятдесяти родин загиблих, є багато поранених, тому ми не чекаємо, поки таку програму прийме держава, а вважаємо, що тут, на території, зобов’язані відреагувати на виклики часу і підтримати учасників антитерористичної операції та їхні родини. Програма ця потрібна для того, щоб ми разом (влада і громадськість) продумали всі можливі моменти надання їм фінансової, соціальної, психологічної та іншої необхідної допомоги.
Зараз така програма вже розробляється департаментом соціального захисту населення, але роль громадськості у цьому процесі, на думку Віти Атаманчук, теж надзвичайно важлива. Чиновники мають своє бачення, підходять до цього як професіонали, однак не є таємницею, що іноді зі сторони і бачення глибше, і побажання дуже суттєві. Тому обласна державна адміністрація переконана: такі напрацювання необхідно узгоджувати з громадськістю і не просто слухати, а дослухатися до її зауважень та пропозицій.
Характеризуючи майбутню програму, директор департаменту соціального захисту населення ОДА Олександр Догаров зазначив, що першим кроком до її прийняття стало розпорядження голови обласної державної адміністрації від 21 серпня за № 319-р "Про підготовку обласної комплексної програми соціальної підтримки сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО та вшанування пам’яті загиблих на 2014-2015 роки".
Відповідно до цього розпорядження, до першого вересня визначеними у переліку структурними підрозділами ОДА та територіальними органами міністерств і відомств, а також райдержадміністраціями та міськвиконкомами мають бути надані необхідні пропозиції і з понеділка почнеться інтенсивне формування програми. Інтенсивне тому, що сформована вона має бути у дуже стислі терміни, оскільки її розгляд і прийняття заплановані на сесії обласної ради 18 вересня. А до того підготовлений проект мають розглянути та обговорити депутати у постійних профільних комісіях.
Мета майбутньої програми – соціальна підтримка військовослужбовців Кіровоградщини, які беруть участь в антитерористичній операції, та членів сімей загиблих військових, оскільки, за словами Олександра Догарова, на сьогодні практично ще не вирішено питання їх статусу. Хоча й внесено зміни до Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо визнання учасників АТО учасниками бойових дій, проте відповідні посвідчення не видаються і, за повідомленням військкомату, військовослужбовці отримають їх після завершення активної фази АТО. Визнання учасниками бойових дій та видача посвідчень здійснюватиметься військовими комісаріатами.
З огляду на такий розрив у законодавстві та реальному житті (бойові дії йдуть, наші земляки воюють і, на жаль, гинуть, їхні сім’ї не мають певних пільг), тому обласною владою й вирішено, можливо, трохи забігаючи наперед (оскільки державної програми ще немає), прийняти регіональний документ, аби поки що хоча б на рівні області підтримати цю категорію осіб, починаючи з 2014 року.
Попередньо, із залученням, зокрема, фінансистів, проговорювалося, що буде передбачено разову грошову виплату членам сімей загиблих (її розмір визначатиметься з урахуванням можливостей обласного бюджету, у тому числі після його коригування за підсумками дев’яти місяців), планується також фінансова підтримка поранених вояків (разова чи на певний період – питання ще вивчатиметься, у тому числі з урахуванням поданих пропозицій, можливо, буде передбачено індивідуальний підхід).
Олександр Догаров нагадав, що родинам загиблих передбачені виплати з державного бюджету і вони досить солідні. Виплати ці розпочаті, але отримали їх не всі й, певно, процес отримання затягнеться, зважаючи на складний фінансовий стан країни, тому територіальна підтримка таких родин і тих, хто отримав поранення під час бойових дій, буде дуже доречною.
Щодо поранених, то питання про надання фінансової підтримки вирішуватиметься по кожній особі окремо, зважаючи на те, де конкретно вона знаходиться: чи лікується в нашому обласному госпіталі, чи за межами Кіровоградщини. Вірогідно враховуватиметься і ступінь поранення (легке чи важке) та тривалість терміну, необхідного для лікування.
Окрім цих напрямків соціальної підтримки, за словами Олександра Догарова, у програмі йтиметься і про інші аспекти допомоги, зокрема про забезпечення сімей загиблих учасників АТО житлом. Нинішнього року у державному бюджеті на дані потреби передбачено 23 мільйони гривень з резервного фонду, але цього в межах країни недостатньо. Тому до обласної програми буде внесено рекомендацію райдержадміністраціям та міськвиконкомам при можливості вирішувати це питання на місцевому рівні. Дана норма може стати сегментом їх власної програми, оскільки в обласному документі місцевим органам влади також буде рекомендовано розробити аналогічні програми у містах та районах. Одна така програма (найперша в області), вже розроблена в місті Кіровограді, її кошторис на 2014 рік складає близько 3,5 мільйона гривень. Передбачається, зокрема, що родини учасників АТО будуть звільнені від квартирної плати, їхні діти отримуватимуть безкоштовне харчування у закладах освіти, з них не братиметься плата за відвідування позашкільних закладів, клубів, спортивних секцій тощо.
Також, як уже відомо, учасники АТО мають право на безкоштовне отримання у власність земельних ділянок для житлового та дачного будівництва чи для ведення особистого (фермерського) селянського господарства або садівництва. У цьому плані департамент соціального захисту населення чекає пропозицій і від регіонального управління Держземагентства, і від громадськості, адже, як засвідчили, зокрема, події у Кіровограді, проблеми щодо земельного питання виникають.
Майбутня обласна програма підтримки учасників АТО та їхніх родин, за словами керівника департаменту соціального захисту населення ОДА, попередньо розрахована на 2014-2015 роки, але це не означає, що у наступному році вона буде обов’язково завершена.
– Будемо дивитися, як програма виконуватиметься, які нагальні потреби виникнуть надалі, які рішення прийматимуться на державному рівні і чи буде необхідність в її подальшому існуванні, – зазначив Олександр Догаров. – Зараз ми, як територія, ставимо перед собою завдання – в ці перші роки, допоки все устаткується, надати нашим військовослужбовцям та їхнім сім’ям хоча б якусь підтримку у межах тих можливостей, які маємо.
У департаменті соціального захисту населення за розробку обласної комплексної програми відповідає начальник відділу з питань соціального захисту інвалідів, ветеранів та ІТ-підтримки Вячеслав Колесніков, саме до нього стікатиметься вся інформація та узагальнені структурними підрозділами ОДА і територіальними органами центральних відомств пропозиції. Як тільки, за словами Олександра Догарова, "кістяк програми буде збито", можна провести наступне обговорення у громадському колі, маючи на руках проект документа, аби вже конкретно обговорити те, що напрацьовано і лягло в його основу.
– Чому ми робимо особливий акцент на участі громадськості у цій справі? – зазначила Віта Атаманчук. – Тому що події останніх місяців довели: у тій надскладній ситуації, в якій опинилася наша держава, вона не завжди спроможна своєчасно справитися з викликами і проблемами, що перед нею постають. І велику вагу цих проблем узяли на свої плечі громадські організації, громадяни, за що їм велика подяка. У будь-якій справі успіх приходить тоді, коли є узгоджені дії, тому ми, як влада, розуміємо, що ті питання, які потребують вирішення, мають узгоджуватися насамперед з тими, кого це стосується – з практиками, волонтерами, громадськістю, рідними і близькими учасників антитерористичної операції. І в цій справі ми повинні працювати на спільний результат.
Певним дисонансом до цих слів прозвучала інформація, яку озвучив під час круглого столу президент обласного благодійного фонду «Повернення до життя» (м. Знам’янка) Василь Остапов. Він повідомив, що вже три місяці, як у місті створено громадську організацію "Знам’янське об’єднання "Майдан" (він є одним з її співорганізаторів), активісти якої за цей період у рамках благодійної акції "Збережемо життя захисникам Вітчизни!" зібрали загалом 350 тисяч гривень, на які закуплено 70 бронежилетів, майже 70 кевларових шоломів, радіостанції, саперні лопатки, медикаменти та інше спорядження і побутові та інші речі, необхідні для військовиків у зоні АТО. Частину цього спорядження волонтерами передано добровольцям Знам’янщини, що входять до складу кіровоградського батальйону територіальної оборони, а частину передано знам’янчанам (жителям міста і району), що перебувають безпосередньо у зоні бойових дій. Це гроші, зібрані всією громадою, і за кожну використану копійку волонтери (координує їхню роботу Наталія Тишкевич) можуть відзвітувати.
Разом з тим, викликає нерозуміння ситуація, що склалася у стосунках цієї громадської організації та міської влади. Знам’янська міська рада, за словами Василя Остапова, взагалі не хоче з нею співпрацювати. На його думку, це жахливо. Люди у свій вільний час, без будь якої оплати займаються такою потрібною сьогодні справою, а місцева влада ставиться до них як до конкурентів. Тому керівник благодійного фонду вважає, що і такий пункт – посилення співпраці місцевої влади та громадськості – необхідно внести до майбутньої програми.
Особливу увагу привернув виступ Лори Панасюк, за фахом – приватного нотаріуса Кіровоградського районного нотаріального округу, за громадським статусом – одного з лідерів ініціативної групи майбутньої громадської організації "Спілка об’єднаних війною жінок» (ГО зараз на етапі підготовки до юридичної реєстрації). Вона прийшла на засідання круглого столу з двома активістками цієї організації, в однієї з яких син був у страшному Іловайському котлі.
Лора Панасюк говорила про ті нагальні проблеми, з якими зіткнулися родини загиблих, зокрема щодо порядку отримання виплат, передбачених державою, та механізму отримання дружиною накопиченої чоловікової зарплати. Люди, у селах особливо, за її словами, не володіють достатньою інформацією, не знають юридичних тонкощів, тому на віру сприймають те, що їм кажуть, приміром, у банку чи в інших установах, а це не завжди відповідає дійсності. Члени родин загиблих приходять завіряти документи на отримання виплати (бо їх послали з військкомату – йдіть до нотаріуса), хоча ніякого завіряння у даному випадку не потрібно: затверджений порядок виплат цього не передбачає.
Нотаріус навела приклад, коли до неї на прийом прийшла молода вагітна жінка, на жаль, уже вдова, якій в банківській установі сказали, що належні від держави кошти треба чекати шість місяців, а це абсолютна неправда. Передбачена рідним грошова виплата у разі загибелі учасника АТО – не спадщина, тому норма щодо піврічного терміну тут не діє. На думку Лори Панасюк, потрібно також доносити до тих, кого торкнулася біда, чіткі роз’яснення щодо порядку отримання членами сім’ї загиблого військовослужбовця його заробітної плати за місцем роботи. Тут теж є важливі нюанси. Якщо зарплата виплачується безпосередньо на підприємстві, шість місяців чекати не треба і на неї мають право саме члени сім’ї, тобто ті, з ким загиблий жив в одному помешканні. Якщо кошти перераховані на зарплатну картку, вони набувають статусу спадщини з відповідними наслідками (шестимісячний термін очікування, на ці гроші претендують визначені законодавством спадкоємці, а це можуть бути не лише безпосередньо члени сім’ї).
Тобто людям, у дім яких прийшло горе і які перебувають у важкому психологічному стані, наголосила Лора Панасюк, треба, крім усього, надавати й ґрунтовну інформаційну допомогу, щоб вони не тикалися в різні двері, а до них прийшли і розказали, куди їм звертатися, які документи при собі мати, чим може держава (чи область, як у даному випадку) допомогти.
Окрім того, Лора Панасюк повідомила, що вона разом колегами з Кіровоградського району та міста Кіровограда (таких набралося уже більше десяти і вони запрошують інших нотаріусів Кіровоградщини долучитися до цієї ініціативи) прийняли рішення оформляти спадщину родинам загиблих учасників АТО безкоштовно, за винятком державного мита, яке сплачується в обов’язковому порядку.
На засіданні також ішла мова про обов’язкове забезпечення дітей з родини учасників АТО місцем у дитячому садку (а така проблема, зокрема, в Кіровограді, є), про можливість безкоштовного харчування таких дітей, звільнення родини від оплати за дитсадок, за відвідування позашкільних та інших дитячих закладів.
Директор департаменту соціального захисту населення Олександр Догаров звернувся до учасників круглого столу з проханням оперативно подати ці та інші пропозиції в письмовому вигляді до управління комунікацій з громадськістю (на засіданні було роздано бланк спеціальної таблиці), яке й передасть узагальнену інформацію до його департаменту. Висловлені учасниками розмови побажання потребують фінансового опрацювання та аналізу, адже, якщо запроваджується певна безкоштовна послуга, то має бути визначене джерело відшкодування не отриманих відповідним закладом коштів, а ці кошти повинні бути передбачені у бюджетних видатках.
Підбиваючи підсумки обговорення за круглим столом, заступник голови облдержадміністрації Віта Атаманчук подякувала громадським активістам за озвучені проблеми та пропозиції, наголосила на необхідності та важливості подальшої тісної співпраці. Адже громадські організації, за її словами, сьогодні доводять, що вони значно мобільніші і дієвіші, оскільки менш обмежені у рамках та правилах. Тому для досягнення позитивного результату кращого способу, ніж плідна співпраця влади та громадськості, не може бути. Сьогодні немає часу для того, щоб просто скаржитися. Ми знаходимось у надзвичайно складній ситуації, з купою проблем, і ніхто ці проблеми, крім нас, не вирішить. Тому, попри все, стиснувши зуби, треба працювати, допомагаючи тим, хто такої підтримки потребує.