Сергій Коваленко: із п’яти відомчих лікарень в області, які переходять з державної власності до власності територій, по чотирьох є визначеність. Лише в Кіровограді досі немає ясності
У приміщенні (поки що) державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 19 Міністерства охорони здоров’я України", що знаходиться у Кіровограді і більше знана як шахтарська лікарня, відбулася робоча зустріч за участі представників обласної та міської влади, на якій йшлося про подальшу долю медсанчастини як цілісного майнового комплексу та як лікувально-профілактичного закладу. Ініціював чергову зустріч з даного приводу народний депутат від Кіровограда Костянтин Яриніч, а участь у ній взяли заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко, директор департаменту охорони здоров’я ОДА Олег Рибальченко та начальник управління фінансово-бюджетного забезпечення і оплати праці цього департаменту Тамара Збатанова, начальник фінансово-економічного відділу управління охорони здоров’я Кіровоградської міської ради Любов Потоцька, головний лікар СМСЧ № 19 Олександр Барков та інші фахівці.
Саме Костянтин Яриніч, який входить до парламентського Комітету з питань охорони здоров’я, впродовж нинішнього року займається у вищих кабінетах влади проблемами відомчих лікарень Кіровоградщини, від фінансового утримання яких відмовились колишні господарі, переадресувавши ці функції місцевим органам влади. Законодавчий поспіх, з яким приймалося дане рішення, призвів, в результаті, з одного боку, до стану невизначеності, в якому опинилися колективи відомчих медзакладів, з другого – до незадоволення і навіть певного спротиву місцевих органів влади, адже у спланованих річних бюджетах вони не передбачали фінансування зазначених лікувальних закладів і не прагли (чи не мали фінансової змоги) взяти на себе клопіт щодо їх утримання у поточному році. До того ж, дані медустанови номінально продовжували перебувати в статусі державних закладів, допоки питання мало вирішитись в юридичній площині, тобто передачі їх до комунальної власності, що додавало контаргументів місцевим чиновникам, коли заходила мова про фінансування.
Таких відомчих лікарень, що мають влитися у медичну мережу місцевих громад, на Кіровоградщині п’ять, територіально вони знаходяться у Гайворонському, Добровеличківському, Маловисківському районах та містах Знам’янці і Кіровограді. По чотирьох із них, зазначив під час зустрічі заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко, є певна визначеність. У Знам’янці, зокрема, щодо колишньої залізничної лікарні завершені всі необхідні процедури, є відповідне рішення сесії і фактично це вже міська лікарня. На виході – позитивні рішення стосовно Помічнянської та Гайворонської залізничних лікарень, є порозуміння по СМСЧ № 17, що в Смоліному. Тобто до кінця року буде рішення по цих закладах як лікувальних установах комунальної власності. Лише в Кіровограді досі немає ясності, як же все-таки місто бачить вирішення проблеми колишньої шахтарської лікарні: яким має бути формат подальшого існування закладу, а в залежності від цього – і штатна структура.
– Ми зустрічалися з цього приводу кілька місяців тому, – зазначив Сергій Коваленко. – Висловили бачення обласної влади, свої пропозиції і можу сказати, що з нашого боку нічого не змінилося. Ми залишаємось на тій позиції, яка була заявлена ще на початку року головою обласною державної адміністрації. Що у випадку, якщо місто не готове взяти СМСЧ № 19 у свою медичну мережу, ми приймаємо заклад до обласної мережі, не зважаючи на те, що медична субвенція, в розрахунку на обслуговувану закладом (на першому і другому рівні меддопомоги) чисельність населення, йде на місто.
Наша позиція ґрунтується на тому, що обласна влада зацікавлена як у збереженні існуючих медичних закладів, так і турботі про здоров’я шахтарів, адже й Інгульська шахта, і Новокостянтинівська у Маловисківському районі, розвиваючи урановидобувне виробництво, працюють на енергетичну безпеку держави, забезпечуючи її ядерним паливом.
Тому, за словами заступника голови ОДА, висловлені пропозиції залишаються в силі. На сьогодні діє рішення Кіровоградської обласної ради від 14 липня 2015 року, яким надається згода щодо прийняття до спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області будівель та споруд ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина № 19 МОЗ України". На минулій зустрічі це було підтверджено і запропоновано хронологію кроків, які необхідно здійснити. Насамперед, заклад має бути передано з державної власності до комунальної власності Кіровограда. Міністерство охорони здоров’я підготувало відповідні документи і зараз іде процес підготовки рішення Кабінету міністрів щодо передачі.
Але допоки питання устатковується на рівні центральної влади, своє рішення має прийняти і влада міська.
– Представники міста, коли ми були тут попереднього разу, – зазначив Сергій Коваленко, – запевнили нас, що питання буде опрацьовано, обраховано і нам повідомлять результат. Ми не можемо вказувати міській владі, оскільки це її (після факту передачі) власність, як діяти у даній ситуації. Вона сама має визначитись, яка тут буде структурна одиниця у лікувальній мережі міста (і чи буде), яким чином надаватимуться медичні послуги 1 і 2 рівня (амбулаторної та спеціалізованої медичної допомоги) не лише шахтарям, а й майже 1800 навколишнім жителям. І, прийнявши своє рішення, має нам сказати: або місто повністю забирає майновий комплекс і тоді саме вирішує питання про його утримання, або лише певні площі – для поліклініки і стаціонару на 40 ліжок, а решту передає для розміщення обласних медичних закладів чи їх підрозділів. Хочу зауважити, що з часу попередньої зустрічі пройшло чимало часу, але конкретного рішення міської влади немає й досі.
Підтвердив це і директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Рибальченко, зазначивши, що є певне бачення стосовно використання цілісного майнового комплексу СМСЧ № 19, однак міська влада все ще в процесі прийняття рішення.
Сергій Коваленко нагадав, що 2015 рік був визначений роком для того, щоб шахтарська лікарня "знайшла себе в міській мережі медичних закладів, а мережа знайшла її". На цей перехідний період, у поточному році фінансування спеціалізованої санчастини проводилось за рахунок медичної субвенції з державного бюджету (двома частинами: одна – за формульним розрахунком, друга – додаткова) та цільової субвенції з обласного бюджету. Завдяки цим коштам, колектив фінансово забезпечений до кінця року. Міський бюджет на утримання медичного закладу не надав жодної копійки.
Про стан цьогорічного фінансування медсанчастини детальніше поінформувала начальник фінансово-економічного відділу управління охорони здоров’я Кіровоградської міської ради Любов Потоцька. Вона зазначила, що на заробітну плату заклад забезпечений коштами в повному обсязі (основна зарплата плюс індексація). Жоден інший міський медичний заклад у Кіровограді таку індексацію не отримує. Працівникам СМСЧ № 19 погашено всю заборгованість, виплачено компенсацію за несвоєчасно отриману заробітну плату. Також, хоча із запізненням, але погашено заборгованість з енергоносіїв, поточне споживання електроенергії оплачується своєчасно. Можливо, не в повному обсязі, та все ж є кошти на медикаменти, на харчування хворих у стаціонарі. Тобто, що стосується 2015 року, фінансування йде нормально.
На уточнююче запитання заступника голови облдержадміністрації щодо джерел такого фінансового достатку, головний фінансист міського управління здоров’я підтвердила, що його забезпечили два транші медичної субвенції з держбюджету та субвенція з обласного бюджету (у сумі 670 тисяч гривень). До речі, додаткові кошти з держбюджету місто отримало й для інших медичних закладів, але фінансування спеціалізованої санчастини йшло окремим рядком. Персонально йому розпорядженням Кабінету Міністрів було виділено майже 5 мільйонів гривень і фактично така ж сума призначалася для 13 решти міських медустанов.
Що стосується 2016 року, то зараз розробляються бюджетні запити. Відповідно до тих параметрів, які довели департамент фінансів ОДА та, відповідно, Міністерство фінансів України, УОЗ визначило граничний обсяг фінансування для СМСЧ № 19 у сумі 4 мільйони 300 тисяч гривень. Звісно, цього недостатньо (заклад подав бюджетний запит на 13 мільйонів 800 тисяч гривень), але в місті жодна медична установа не забезпечена в повному обсязі, мова йде про фінансування хоча б про першочергових статей.
Разом з тим Любов Потоцька пояснила, що такі цифри обрахунку зроблені на підставі першого варіанту держбюджету на 2016 рік, який був представлений у Верховній Раді. В процесі його подальшого опрацювання, можливо, будуть пропонуватися інші показники, що дасть змогу відкоригувати граничні суми. Але в будь-якому випадку, як запевнила представник міського управління охорони здоров’я, з 1 січня фінансування медсанчастини продовжиться, в якому б статусі вона не була – чи ще державним закладом, чи вже комунальним.
Учасників наради цікавило, як бачить ситуацію головний лікар медичного закладу. Олександр Барков повідомив, що перший, реальний запит було подано на 15 мільйонів гривень. Це повна потреба санчастини. Після зауважень визначено граничну потребу у сумі понад 13 мільйонів гривень. Місто дає 4 мільйони. Як тут вижити?
– Я розумію Олександра Васильовича, як будь-якого керівника, – зауважила начальник фінансово-економічного відділу міського управління охорони здоров’я. – Але хочу для порівняння привести цифри нашої мережі. На сьогодні у стаціонарі медико-санітарної частини 40 ліжок. Утримання в минулому році склало 9 мільйонів 600 тисяч гривень, в нинішньому – 7 мільйонів 630 тисяч гривень. На 40 ліжок. Міська дитяча лікарня має 80 ліжок. Утримання закладу становить 3 мільйони 900 тисяч гривень, тобто у два рази менше. Головний лікар медсанчастини каже, що мало, але іншим закладам теж не вистачає.
Щодо конкретно передачі СМСЧ-19 на баланс комунальної власності Кіровограда, то, за словами Любові Потоцької, відповідні подання були направлені міською радою до Міністерства охорони здоров’я та Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Зараз Мінекономіки готує розпорядчий документ про передачу. Після завершення цього процесу та прийняття спеціалізованої медсанчастини до міської мережі подальша доля закладу вирішуватиметься з урахуванням інтересів територіальної громади міста та області.
– Те, що передача відбудеться, сумнівів немає, – зазначив заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко. – Але паралельно з процесом, що відбувається в Києві, такий же активний процес має відбуватися в Кіровограді. Ми ще попереднього разу домовлялися, що одночасно запускаються два механізми, аби підготувати сам процес створення нової одиниці чи то в місті, чи в області, підготувати необхідні документи. Щоб працівники закладу знали, що їх завтра чекає і в колективі було спокійно. Рік завершується, а обласна влада так і не знає позиції Кіровограда з цього питання.
Є різні варіанти, але вони напрацьовані обласною державною адміністрацією. Перший варіант – медичний заклад залишається у власності міста і воно саме вирішує всі його питання. Другий варіант – заклад повністю переходить до обласного підпорядкування і стає, приміром, відділенням обласної лікарні, тобто вливається у 3-й (високоспеціалізований) рівень медичної допомоги. Єдина річ, що місто потім зможе розмістити тут своїх працівників, які б звично надавали медичну допомогу 1 і 2 рівня шахтарям, їхнім родинам та іншим жителям. При тому, що обласна влада повністю взяла б на себе фінансування енергоносіїв, а вартість оренди приміщень, в яких працювали б міські фахівці, складала 1 гривню в рік). Це два крайніх рішення, між ними є багато різних варіантів. Але необхідно робити кроки в цьому напрямі.
– Ми ж зараз стоїмо на такому роздоріжжі, – наголосив Сергій Коваленко, що боюсь 1 січня знову будемо поставлені перед фактом невизначеності. А ви самі розумієте, до чого це може призвести при тому, що з коштами для повноцінного утримання лікарні – проблема, а значить для працівників немає певності у тому, чи буде в них завтра робота і, відповідно, зарплата й таке інше. При цьому слід мати на увазі, що ні Верховна Рада, ні будь-хто з можновладців більше не будуть займатися проблемами медичного закладу з Кіровограда, тому що це практично чи не єдиний випадок в Україні, коли відомча лікарня не бачить свого майбутнього. І навряд чи представник міста у парламенті – народний депутат Костянтин Яриніч – зможе вчергове вибити для неї кошти.
– Я дійсно ініціював цю зустріч на рівні всіх зацікавлених сторін, – зазначив Костянтин Яриніч, – оскільки мене дуже тривожить та ситуація, що на сьогодні ніхто не розуміє плану розвитку цієї лікарні. Його просто немає. Давайте, все-таки, вирішимо, на чиєму балансі вона залишається. Це перш за все, це найголовніше. Від цього залежить, хто буде планувати розвиток лікарні – чи міська влада, чи обласна. Якщо чесно, то я не бачу сьогодні можливостей міської влади залишити медичний заклад на своєму балансі. Тому що, за великим рахунком, ця лікарня місту не потрібна. Вона потрібна для допомоги декретованому населенню у вигляді шахтарів та їх сімей, але міській мережі – ні, оскільки для обслуговування жителів місту вистачає потужностей, які є в поліклініках, міських лікарнях і т.д. Водночас, при тому рівні фінансування, яке пропонується для шахтарської лікарні, навряд чи буде змога утримувати значну площу приміщення, та й стільки відділень, як тут, теж не потрібно.
По-друге, на думку народного депутата, треба, все-таки, ініціювати передачу лікарні на обласний рівень і довести цей процес до кінця. Для цього він пропонує організувати зустріч чи робочу нараду із залученням відповідних посадовців обласної і міської влади та кваліфікованих, дотичних до справи, фахівців. Під час цієї зустрічі необхідно остаточно визначитись, що із СМСЧ-19 буде надалі. Без теорії і припущень, а прийняти конкретне рішення. І довести його до відома колективу. Щоб люди знали, що тут буде, приміром, шкірно-венерологічний диспансер. Чи хоспіс. Чи інший якийсь обласний заклад або підрозділ обласного закладу. Треба намалювати, на думку Костянтина Яриніча, своєрідну дорожню карту. Відкладати немає куди.
– Я розумію, – зазначив він, – що у міській владі відбудуться зміни, тому що 25 жовтня – вибори. Якщо буде другий тур, то це ще три тижні. Але хто б не прийшов у місті до влади, ми маємо дати йому підготовлений план розвитку лікарні. Не буде часу вирішувати питання потім. Кінець року, тому планувати фінансування треба вже зараз. Як тільки визначаємось з тим, на якому балансі медсанчастина – міському чи обласному, давайте шукати це фінансування. Тут, на місці. Про якісь додаткові кошти з державного бюджету навіть мови йти не може. Кажу вам відверто. Тож для того, щоб люди потім не виходили на площу, необхідно терміново визначатись.
– У нас є лист від міської влади, – повідомив директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Рибальченко, – в якому зазначається, що вони готові передати нам СМСЧ № 19 як цілісний майновий комплекс. Разом з тим, ми дійсно не знаємо, якою буде позиція нового депутатського корпусу – чи він підтримає дане рішення, чи в нього буде інше бачення. Але логічним було б залишити тут амбулаторну і стаціонарну допомогу (в розрахунку на 40 ліжок) звичному контингенту населення, тобто на ту суму фінансування, яку передбачає місто (близько 5 мільйонів гривень). А решту площ – передати під розміщення обласного закладу. Ми про це вже говорили неодноразово, як і про те, що такий крок можемо зробити лише після кроку міста. Адже йдеться не тільки про структурну визначеність колишнього відомчого закладу, а й про фахівців, які можливо вивільнятимуться, з огляду на менший рівень фінансування. Область готова забрати їх у свої медичні заклади. З цим проблем взагалі немає.
– Позиція обласної державної адміністрації висловлена і зрозуміла, – підсумував тривале обговорення заступник голови ОДА Сергій Коваленко. – Чекаємо такої ж конкретики від міської влади.
Керівнику департаменту охорони здоров’я Олегу Рибальченку він доручив підготувати на ім’я голови обласної державної адміністрації доповідну записку з викладенням суті висловленої пропозиції щодо реорганізації колишньої відомчої лікарні та відповідними фінансовими розрахунками.